ПРО ЛЮБОВ ДО СПОРТУ
Мені іноді трапляються пости, та й доводиться особисто спілкуватися з людьми, які називають себе тренерами та які впевнено заявляють, що прищеплюють дітям любов до спорту.
У цьому пості я хотів би розібрати коротко, але по суті, що ж таке любов до спорту і як її можна оцінити у юного спортсмена.
Ця стаття призначена, в першу чергу, для свідомих батьків і я сподіваюся, вона дасть розуміння і, відповідно, допоможе розібратися, що ж насправді прищеплює дитині ваш тренер.
Отже, який головний аргумент у таких фахівців? Головне, щоб дитині подобалося. Все. Далі цього зазвичай не заходить. Досягається це «подобається» одним єдиним способом – доставляючи дитині виключно позитивні емоції від «тренувального процесу». Чому я тренувальний процес виділив у лапки? Та тому, що до тренувального процесу це не має жодних стосунків. Акцент робиться тільки на емоційному стані дитини, без урахування специфіки та головних аспектів тренування. Я не говорю, що емоції не важливі, особливо позитивні. Але це далеко не єдиний критерій хорошого тренування. А якщо дитина зазнала негативних емоцій? Що тоді? Тоді, на їх думку, такий тренер нелюд, тиран, погано ставиться до дітей, і взагалі їх не любить, і більше ми до нього не будемо ходити.
Не буду багато писати якими прийомами досягається цей ефект у таких діячів. Здебільшого все зводиться до одного. Безконтрольна вседозволеність і надмірна похвала, яка часто не відповідає реальності. Про похвалу я вже писав раніше статтю. Кому цікаво, почитайте.
Підсумок такої роботи: дитина виростає виключно споживачем (і це далеко не весь перелік), а якщо щось віддає за ці емоції, то природа такої віддачі, або матеріальна, або отримання певної вигоди від когось (батько, «тренер» і т.д.). Це важливо розуміти. Не отримувати радість (а це не те саме, що отримувати задоволення) від досягнення своїх результатів, а отримувати задоволення від зовнішнього світу. Якщо рівень задоволення від таких тренерів знижуватиметься, то (відкрию великий та неприємний секрет) з великою ймовірністю вас легко поміняють на іншого подібного «фахівця». І доводиться розбиватися вщент, щоб утримати дитину, застосовуючи все більше і більше «лагідних» прийомів.
Міжнародні змагання
Найкращі спортсменки клубу пройшли обов’язкову сертифікацію WADA, необхідну для допуску на офіційні міжнародні змагання.
Кутова Аліса представлятиме Україну в двох дисциплінах: стрибках на акробатичній доріжці та стрибках на подвійному міні-батуті на міжнародному турнірі в рамках Кубка Світу в Португалії на початку липня.
Боровкова Аріна Олександрівна представлятиме нашу країну у складі національної збірної на чемпіонаті Європи з класичного жиму лежачи, запланованому на початок серпня у Франції.
Літо буде спекотним!
ЯК НЕ ТРЕБА ВЗАЄМОДІЯТИ З ТРЕНЕРОМ
Багаторічні спостереження дають підставу виділити два перегини, які часто зустрічаються при спілкуванні з тренером. Поряд з тими батьками, які після кожного тренування очікують посекундний звіт про свою дитину та її «успіхи», є й такі, які вважають за краще мінімізувати цей момент і черпають інформацію виключно від дитини. У цій статті увага буде приділена другому способу відносин, оскільки, на мій погляд, він деструктивніший, ніж перший. Безумовно, все суто індивідуально (у кожного своє власне уявлення про те, як це потрібно робити), але я ставлю за мету показати явище.
Думаю, не потрібно бути науковим діячем, щоб усвідомити, що дитина не здатна дати адекватну оцінку ситуації (тренувальному процесу) і в принципі не повинна це робити. Перша помилка, яку часто припускаються такі батьки, це починають за спиною тренера критикувати його дії. Мовляв, не приділяє уваги/не так подивився/не то сказав, або ж в інший бік – дав надто складне завдання/надмірно вимагає/упереджено ставиться та й інше. Буває так, що в процесі підготовки спортсмен, набуваючи бійцівських якостей, починає відхилятися від сімейного укладу і чим більше, тим менше він стає схожим на своїх близьких родичів і тут трапляється друга поширена помилка, коли один із батьків приходить у спортзал і влаштовує скандал. Після чого йде з гордо піднятою головою і навіть не здогадується про те, що своєю поведінкою перекреслив спортивне майбутнє дитині, відбивши бажання у тренера ВКЛАДАТИ душу в такого спортсмена. Дитина може й надалі відвідувати тренування, отримувати увагу, рекомендації з виправлення помилок і навіть певну допомогу, але ВКЛАДАТИСЯ в неї тренер вже не буде. Відкрию маленький секрет для таких батьків. Якщо тренер не буде зацікавлений у спортсмені, то результату ніколи не буде, яким би талановитим не був спортсмен.
Далі ситуація посилюється за таким сценарієм. Оскільки метою скандалу служить повернення до старого сімейного способу виховання (читайте придушення) і грубе неприйняття нових форм якостей характеру, то батьки різними способами починають схиляти тренера саме до цього і всіляко намагаються вплинути на процес розвитку спортсмена. Треба пам’ятати, що справжній професіонал НІКОЛИ не враховуватиме подібні побажання батьків і не дозволить втручатися у свою роботу, з чого випливає наступний факт: пропорційно зростаючому впливу тренера, вплив батьків буде стрімко зменшуватися. Це викликає внутрішню паніку і в хід йде все, що можна придумати, від приниження тренера в очах дитини до фізичної перешкоди розвитку: коли дитину замикають у кімнаті, щоб не йшла на тренування або кидають парасолькою в голову дочки, при зробленому виборі піти в спортзал, замість того, щоб посидіти вдома з мамою.
Я навів кілька конкретних прикладів помилок, які часто зустрічаються з боку батьків при взаємодії з тренером. А їх безліч. І всі вони мають тільки одну явну причину – нерозуміння, що виникає від неповноти інформації про процес, що відбувається. Річ у тому, що спорт висуває низку вимог до спортсмена, ігнорувати які тренер ніяк не може, звідси і всі його дії, які батьки мають чітко розуміти та в ідеалі підтримувати.
Правильна ж взаємодія передбачає систематичне (не обов’язково щодня) спілкування з першоджерелом, тобто із вашим тренером. Особливо коли щось незрозуміло чи не подобається. Справжній професіонал завжди пояснить причину своїх вчинків та перспективи, що йдуть за ними (якщо не може, це не професіонал і можете сміливо помахати йому рукою).
І останнє: заявивши тренеру про своє бажання зробити з дитини чемпіона, бажано завжди пам’ятати, що справжній спортсмен виховується за законами спорту і до цього потрібно бути готовим.
P.S. Аналізуючи причину непрямого збору інформації замість прямого спілкування, зазвичай, з’ясовується дуже цікавий факт таких батьків. Але це вже зовсім інша історія.
Документальний фільм про загиблих спортсменів
Світла пам’ять про Настю Ігнатенко житиме далеко за межами України.
Інтерв’ю для документального фільму про загиблих спортсменів та спортивне життя під час війни для американської аудиторії.
Кубок Дніпропетровської області та чемпіонат серед юнаків та дівчат зі стрибків на акробатичній доріжці
27-29 березня 2023 року у Кривому Розі відбувся Кубок Дніпропетровської області та чемпіонат серед юнаків та дівчат зі стрибків на акробатичній доріжці
Майже 50 найсильніших спортсменів із Кам’янського, Дніпра, Кривого Рогу (а також внутрішньо-переміщені) боролися за медалі та право представляти область на майбутньому чемпіонаті України, який заплановано незабаром.
Дніпро представляли 7 вихованців спортивного клубу «Віват», які показали наступні результати:
− Котовенко Кіра − 1 місце (виконала 2 юнацький розряд)
− Кутова Аліса − 1 місце (2011-2012)
− Кудіна Анастасія − 1 місце (2013-2014, виконала норматив КМС)
− Саклаков Дмитро − 1 місце (2013-2014, виконав 1 спортивний розряд)
− Павлова Ярослава − 2 місце (2013-2014, виконала 1 спортивний розряд)
− Савков Андрій − 2 місце (2011-2012)
Разом: 4 золоті та 2 срібні медалі.
Вітаємо всіх вихованців та їхніх тренерів з чудовим початком року та бажаємо подальших перемог!
Особлива та величезна подяка нашим воїнам за можливість під час війни розвивати спорт та виховувати сильних та здорових дітей.
СЕНСАЦІЙНИЙ ДЕБЮТ У ФПУ (федерація пауерліфтингу України)
![]()
На даний момент 12-16.03.2023 у Кам‘янець-Подільському проходить Чемпіонат України з класичного жиму лежачи.
Вперше у цій федерації виступала вихованка та тренер СК “Віват” – Боровкова Орина Олександрівна
Підготовка до цих змагань у воєнний час була найважчою за весь час спортивної діяльності. Але ми змогли це зробити і ось результати:
– Чемпіонка України серед юніорок у ваговій категорії до 63 кг.
– Абсолютна Чемпіонка України серед усіх вагових категорій серед юніорів.
– Чемпіонка України у командному заліку (Дніпропетровська область) серед юніорок.
Вітаємо Орину Олександрівну з шикарним дебютом та бажаємо подальших перемог на міжнародному рівні!
Особлива подяка нашим захисникам за можливість жити, тренуватися та виступати!







