Що для вас найважливіше під час вибору тренера?
ЗАПИТАННЯ 2
Через неправильне розуміння природи спорту, описане в першому дописі, виникають і неправильні ОРІЄНТИРИ під час вибору тренера — людини, яка має виховувати й розвивати дитину в умовах спортивних вимог.
Колись я писав статті про відсутність у нашому суспільстві культури взаємовідносин у спорті та про індивідуальний підхід до дитини. Якщо вам цікаво, можете знайти й прочитати.
Абсолютно правильний запит більшості батьків — уміння тренера знайти підхід до дитини. АЛЕ при цьому часто обирають «тренерів», які вміють красиво говорити, створювати потрібне враження про себе й надавати саме ту інформацію, яку ви ХОЧЕТЕ почути.
Проте створювати враження професіонала та бути професіоналом — це різні речі.
Із великим жалем констатую: більшість сучасних тренерів обирають «здаватися», а не «бути». Тому що «бути» — це важка, тривала й системна робота над собою. Більшість же — як сімей, так і тренерів — прагне швидкого результату.
Спробую дуже коротко й простими словами пояснити, що насправді означає «вміння знайти підхід до дитини».
ПРОВЕЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ!!!
Місто: Дніпро
Тривалість: 3 місяці
Охоплення: понад 2000 осіб (особиста взаємодія, бесіди)
Зворотний зв’язок: 54 особи (2,7%)
Уже можна зробити перший висновок щодо залученості та бажання батьків щось ЗРОБИТИ для розвитку своєї дитини.
Проте є свідомі й відповідальні люди, яким ми дякуємо за участь. Саме вони допомогли нам виявити проблеми, потреби, бажання та прагнення сучасних батьків у сфері нашого виду спорту — АКРОБАТИКИ.
Далі я послідовно публікуватиму результати з коротким аналізом відповідей для кращого розуміння ситуації.
ЗАПИТАННЯ 1 (наведене на зображенні)
Перший висновок: більшість батьків прагнуть розвитку дитини, використовуючи спорт як засіб для досягнення цієї мети. Це правильний запит. Проте з наступних відповідей чітко видно, що більшість дорослих зовсім не розуміє природи спорту — і це другий висновок.
Вікторія ГАК — переможниця XI турніру, пам’яті дідуся Вадія Олексійовича ГАКА
Перший турнір був проведений наприкінці серпня 2006 року в рідному місті Вадія Олексійовича — Генічеську (Херсонська область), де він заснував і успішно керував акробатикою.
Урочисте відкриття турніру
Були присутні поважні гості: дружина Вадія Олексійовича, викладач музичної школи вищої категорії – Гак Валентина Анатоліївна, яка розповіла історію життя Вадія Олексійовича та про сімейні та спортивні цінності родини ГАК.
Дякуємо всім тренерам, спортсменам і гостям за підготовку, яскраві виступи та багато позитивних емоцій, які створили це неймовірне спортивне свято!
Масштабне спортивне свято пройшло в Дніпрі.
ПОЛЮБИТИ БІЛЬ ТА ДИСКОМФОРТ
Спортсмен як на тренуваннях, так і на змаганнях очікує відчути себе тим чи іншим чином.
Будь-яка невідповідність між тим, що він очікував відчути і тим, що відчув, викликає певні емоції. Які, своєю чергою, визначають його ставлення до цієї новизни. Якщо він має хороше ставлення до дискомфорту, він продовжить боротьбу, якщо навпаки — він зупиниться, навіть коли чисто біологічно він зможе змагатися далі.
Хороше ставлення можна і потрібно виховувати на тренуваннях, створюючи для спортсмена незручні та складні умови.
Наприклад, вимагати стрибати те, що страшно, продовжувати виконувати вправу, коли дитина втомилася, тренуватися з додатковим навантаженням та ще безліч дуже дискомфортних прийомів. 
Але як же так? — скажуть сучасні «психологи» і «всезнаючі» мами — ви ламаєте дитячу психіку. Що ж за нелюд ваш цей тренер? Він зовсім не любить дітей. І іншу хрень із розряду «виховувати в абсолютному коханні«.
На жаль, багато хто не розуміє природу спорту, обманює спочатку самі себе, а потім тренери батьків, батьки своїх дітей і в останніх створюється не правильне ставлення до спорту. І коли приходить переломний момент, дуже багато дітей не можуть пройти цей бар’єр саме психологічно і кидають спорт (і це я про здібних та мотивованих спортсменів).
Щоб виховати хороше ставлення до дискомфорту, потрібно полюбити біль у будь-якому її вигляді, але перш за все, треба подолати стереотипи нашого суспільства та опір сім’ї та родичів.
Кому це вдається, той має шанс стати чемпіоном. Бо чим більшого дискомфорту чекає спортсмен від тренувань та змагань, тим більше він зможе витерпіти, а це призводить до покращення результату.
А тепер згадаємо, що ми зазвичай говоримо своїй дитині, коли їй важко? Не хвилюйся, потерпи і далі буде легше, він чекає комфорту в майбутньому, а отримує ще більший дискомфорт. Далі ви знаєте, що відбувається.
А чого ви очікуєте, якщо з самого початку брешете дитині і формуєте хибне ставлення до навантаження?
Але хто я такий, щоб вас повчати?
Ви ж самі все знаєте.
