Чи є у вас страхи, пов’язані з акробатикою?
ПИТАННЯ 3
Передмова.
Кілька років тому мені трапився сюжет про суміжний з акробатикою вид спорту (спеціально не буду уточнювати), де одна з мам із гордістю розповідала, що раніше, коли її дитина вчилася робити фляк, вона виконувала його на маті й постійно билася головою об підлогу, через що їй було боляче. А тепер ця організація придбала надувну акробатичну доріжку — і битися головою стало не боляче. Далі звучали слова подяки тренеру та керівництву клубу.
Мені потрібно коментувати цей ЖАХ, чи вам уже все стало зрозуміло?
Для тих, кому не зрозуміло, спробую пояснити, як завжди, на пальцях.
У адекватних батьків подібні ситуації й викликають страх та побоювання, пов’язані з акробатикою.
І це правильно. Неправильне інше: до такого результату призводить цілий ланцюжок неправильних дій батьків, пов’язаних із неправильним розумінням питання №1 і питання №2, а далі — з неправильним вибором клубу та тренера.
Одразу хочу зазначити, що акробатика — це складнокоординаційний вид спорту, тому ризик отримати травму тут дещо вищий, ніж, наприклад, у шахах. Але це зовсім не означає, що травма обов’язково буде. До того ж травма травмі різниця. Це теж бажано розуміти.
Так от, у справжнього професіонала ЗАВЖДИ на першому місці буде стояти ЗДОРОВ’Я дитини. І не тому, що він такий хороший і дуже любить дітей (хоча це теж одна з важливих характеристик), а тому, що хвора або травмована дитина не зможе нормально тренуватися, повноцінно розвиватися і, як наслідок, не зможе реалізувати свій природний потенціал — показати максимум того, на що здатна.
АЛЕ НАВІТЬ ЦЕ НЕ НАЙГОЛОВНІШЕ.
Зараз відкрию СЕКРЕТ, про який «тренери від Бога» та горе-батьки інколи навіть не здогадуються.
Поделиться в соц. сетях
Подяка від ДніпроОВА до дня тренера
Отримав подяку від голови ДніпроОДА-начальника ДніпроОВА – Олександра Ганжи.
Дякую обласному управлінню молоді і спорту в особі начальника — Юлії Скляр та всій команді за запрошення та відзнаку з нагоди Дня тренера!
Поделиться в соц. сетях
Що для вас найважливіше під час вибору тренера?
ЗАПИТАННЯ 2
Через неправильне розуміння природи спорту, описане в першому дописі, виникають і неправильні ОРІЄНТИРИ під час вибору тренера — людини, яка має виховувати й розвивати дитину в умовах спортивних вимог.
Колись я писав статті про відсутність у нашому суспільстві культури взаємовідносин у спорті та про індивідуальний підхід до дитини. Якщо вам цікаво, можете знайти й прочитати.
Абсолютно правильний запит більшості батьків — уміння тренера знайти підхід до дитини. АЛЕ при цьому часто обирають «тренерів», які вміють красиво говорити, створювати потрібне враження про себе й надавати саме ту інформацію, яку ви ХОЧЕТЕ почути.
Проте створювати враження професіонала та бути професіоналом — це різні речі.
Із великим жалем констатую: більшість сучасних тренерів обирають «здаватися», а не «бути». Тому що «бути» — це важка, тривала й системна робота над собою. Більшість же — як сімей, так і тренерів — прагне швидкого результату.
Спробую дуже коротко й простими словами пояснити, що насправді означає «вміння знайти підхід до дитини».
Поделиться в соц. сетях
ПРОВЕЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ!!!
Місто: Дніпро
Тривалість: 3 місяці
Охоплення: понад 2000 осіб (особиста взаємодія, бесіди)
Зворотний зв’язок: 54 особи (2,7%)
Уже можна зробити перший висновок щодо залученості та бажання батьків щось ЗРОБИТИ для розвитку своєї дитини.
Проте є свідомі й відповідальні люди, яким ми дякуємо за участь. Саме вони допомогли нам виявити проблеми, потреби, бажання та прагнення сучасних батьків у сфері нашого виду спорту — АКРОБАТИКИ.
Далі я послідовно публікуватиму результати з коротким аналізом відповідей для кращого розуміння ситуації.
ЗАПИТАННЯ 1 (наведене на зображенні)
Перший висновок: більшість батьків прагнуть розвитку дитини, використовуючи спорт як засіб для досягнення цієї мети. Це правильний запит. Проте з наступних відповідей чітко видно, що більшість дорослих зовсім не розуміє природи спорту — і це другий висновок.
Поделиться в соц. сетях
Вікторія ГАК — переможниця XI турніру, пам’яті дідуся Вадія Олексійовича ГАКА
Перший турнір був проведений наприкінці серпня 2006 року в рідному місті Вадія Олексійовича — Генічеську (Херсонська область), де він заснував і успішно керував акробатикою.
Результати праці та любові до спорту Вадія Олексійовича ГАКА втілюються вже в третьому поколінні нашої родини, та дають змогу долучитись до цього прекрасного виду спорту багатьом дітям тепер вже і Дніпропетровської області.
Поделиться в соц. сетях
Урочисте відкриття турніру
Були присутні поважні гості: дружина Вадія Олексійовича, викладач музичної школи вищої категорії – Гак Валентина Анатоліївна, яка розповіла історію життя Вадія Олексійовича та про сімейні та спортивні цінності родини ГАК.
Дякуємо всім тренерам, спортсменам і гостям за підготовку, яскраві виступи та багато позитивних емоцій, які створили це неймовірне спортивне свято!
Поделиться в соц. сетях
