Наш второй сайт

Связаться

Архивы

Сентябрь 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Свежие комментарии

Для людей, які думають

ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯЧастина 1

Почати цю статтю хочу з цитати видатного письменника, педагога та вихователя Льва Толстого: «Хіба можна покращити життя, продовжуючи жити погано», що ідеально відображає саму суть виховання.

Все починається особисто з тебе. Необхідно не лише звернути пильну увагу батькам на себе та своє життя, а й вжити необхідних дій до покращення. Найперше і найважливіше завдання при правильному вихованні – це правильно організувати своє життя. Якщо батьки живуть насиченим цікавим життям, досягають успіху (це не про фінанси) і при цьому щасливі, вони гарантовано зробили половину роботи з виховання своєї дитини (дітей). Усвідомлюючи це чи ні, вони показують спосіб того життя, на яку рівнятиметься дитина в майбутньому і до якої прагнутиме на підсвідомому рівні.

Щоб хто не казав, виховується дитина лише одним способом – наслідуванням. Яскраво продемонстрував це один відомий вчений, коли у численній залі, заповненій дорослими людьми, попросив підняти вказівний палець вгору, а сам підняв великий, і за ним повторили майже всі. Не важливо, що ти кажеш, важливо, що ти робиш. Саме так і працює виховання. І погане у тому числі.

Ось, що писав з цього приводу сто років тому О.С. Макаренко: «Раніше, ніж ви почнете виховувати своїх дітей, перевірте вашу власну поведінку. Це найважливіша річ. Якщо вдома ви грубі або хвалькуваті або пиячите, а ще гірше, якщо ви ображаєте матір, вам уже не потрібно думати про виховання: ви вже виховуєте ваших дітей і виховуєте погано і ніякі найкращі поради та методи вам не допоможуть. Батьківська вимога до себе, батьківська повага до своєї сім’ї, батьківський контроль над кожним своїм кроком – перший і найголовніший метод виховання. Правильне виховання зовсім не вимагає, щоб батьки не зводили з дітей очей. Таке виховання може завдати лише шкоди. Ви повинні надати дитині необхідну свободу, щоб вона знаходилася не тільки під вашим особистим впливом, а під багатьма різноманітними впливами життя. Дітям необхідно вчасно допомогти, вчасно їх зупинити, направити. Таким чином, від вас вимагається лише постійний коректив до життя дитини, але зовсім не те, що називається водінням за руку. Взагалі потрібно прагнути до того, щоб у дітей якомога міцніше складалися гарні звички, а для цієї мети найбільш важливою є постійна вправа у правильному вчинку. Постійні ж міркування та розмови про правильну поведінку можуть зіпсувати будь-який хороший досвід.

Читати далі…

ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

Вступ

Щоб зрозуміти батькам, як правильно виховувати свою дитину (дітей), треба насамперед відповісти собі на два «простих» питання. Перше, що є виховання? А для цього слід зрозуміти його справжній зміст. Це не система заборон та обмежень дисциплінарними методами, а зовсім інше. Я навіть сказав би, протилежне. Якщо уважно подивитися на саме слово, то відкривається цікава інформація, про яку багато хто просто не замислювався. А істина як завжди лежить на поверхні. Воспитание (укр. виховання) – В-ОСЬ-ПИТАНИЕ. Виявляється, є якісь осі, і є їхнє харчування. Відразу підкажу, що це не харчування ложечкою в рот. «Навіщо тобі голова? Я за допомогою неї їм». Інформацію на цю тему ви можете легко знайти в інтернеті.

Друге, що ж таке правильне виховання?

Результатом такої розумової роботи буде виникнення необхідності створення образу тієї людини, яку бажають бачити батьки у своїй дитині. Ці два простих питання насправді не такі вже й прості, як здається на перший погляд. Але це саме початок, так би мовити, фундамент, з чого треба починати і чого не робить більшість батьків. І ось підтвердження моєї думки. На запитання батькам, яким ви бачите свою дитину, абсолютно ніхто не зміг відповісти навіть у загальних рисах (відповіді: нехай сам вирішує, коли виросте; гарною людиною; щасливою людиною; я не знаю; і т.д.), причому остання відповідь – найпоширена. Чи варто говорити, що результат виховання у таких батьків зовсім їх не задовольняє. Якось великого педагога А.С. Макаренко молода мати запитала: «Як мені краще виховувати свою дитину?», якій на той момент було півроку. Він відповів: “ви запізнилися рівно на півроку”. Цитуючи далі цю визначну людину доречно написати: у деяких сім’ях можна спостерігати повну бездумність у цьому питанні. Просто живуть поруч батьки та діти, і батьки сподіваються на те, що все само собою вийде. Батьки не мають ні чіткої мети, ні певної програми. Звичайно, в такому разі і результати будуть завжди випадковими і часто такі батьки, потім дивуються, чому це у них виросли погані діти. Жодну справу не можна добре зробити, якщо невідомо чого хочуть досягти.

Читати далі…

АНОНС НОВОЇ РУБРИКИ

За останні три роки мною була написана велика кількість статей, де докладно розглядалися сучасні проблеми та помилки у вихованні дітей (як у побутовому житті, так і у формуванні спортивного характеру). Теми публікацій бралися безпосередньо виходячи з особистих спостережень у процесі тренувань. Заради справедливості слід зазначити, що моє бажання висвітлити проблеми, що не дозволяють досягти необхідних спортивних результатів, викликало (особливо спочатку) спалахи обурення, а іноді і агресивного неприйняття. Це добре ілюструється коментарями під моїми особливо популярними статтями, що набрали велику кількість лайків. Особисто мене цей факт зовсім не дивує, оскільки такому явищу є причина та пояснення, і мені добре відома його природа. Тішить той факт, що поряд з «кричущими» і незадоволеними (а це мала частина), були і є люди (більша частина), які розуміють і поділяють проблеми сучасних тенденцій розвитку дітей. І це не «всезнаючі» мами, а шановні особистості, компетентні професіонали, люди з великої літери та лідери своїх сфер діяльності, а також велика кількість людей, які думають. Більшості моїх улюблених критиків так і не вдалося зрозуміти, що мої справжні наміри були зовсім не в тому, щоб принизити, зганьбити або образити дбайливих батьків (хоча ще треба розібратися, що є справжня турбота про дитину). Адже більшість помилок допускається якраз через нерозуміння реалій. Своїми статтями я якраз і ставив завдання, дати інформацію для розуміння і я один із перших, хто зацікавлений, щоб ці помилки були виправлені, оскільки я тренер і моя робота сильно ускладнюється цими недоліками, тому що вони не дозволяють перспективним дітям повністю розкрити свій потенціал та реалізувати його в необхідному обсязі.
Я сміливо та відкрито вказав на неприємні моменти, позначив проблематику та виявив відхилення «від норми». Один із небагатьох виставив ці питання на публічний огляд. Хто хотів, ті осмислили та прийняли цю інформацію, ті ж, хто відкинув, на жаль, продовжать наступати на одні й ті самі граблі, доки не усвідомлять потреби у змінах.
І ось, як мені здається, настав час дати інформацію іншого роду, а саме, що робити у вихованні дітей в умовах сім’ї, щоб потім легше було «інтегрувати» їх у соціальні групи (дитячі садки, спортивні секції, школи тощо). Ця інформація буде надана у найзагальнішому вигляді (так би мовити, основні орієнтири), яка допоможе зацікавленим батькам у вихованні необхідних якостей та дозволить реалізувати природний потенціал дитини у обраній сфері діяльності.
Я повністю за справжній розвиток дитини. Але багато хто досі не розуміє, що справжній розвиток і навчання, це далеко не те, що вони собі уявляють. Саме тому я анонсую нову рубрику під назвою «Основи правильного виховання», де я спробую дати це розуміння.⠀
Від себе додам: формування особистості, розкриття творчого потенціалу, реалізація спортивних здібностей, творення на благо суспільства – ось основні, але далеко не єдині завдання, які я та наш клуб ставить під час роботи з дітьми.
Далі буде….

Поворот не туди (частина 9)

АМБІТНІСТЬ БАТЬКІВ

Ця проблема (а це проблема) має дві складові:
Перша, проекція на дитину своїх очікувань, що виникають внаслідок власних нереалізованих бажань та нездійсненних мрій. Приклад: тато, колишній спортсмен (не зовсім вдалий), спить і бачить свого сина заслуженим майстром спорту, хоча у сина не виявляється жодних якостей, які мають бути присутніми для досягнення цих амбітних цілей.
Друга, що плавно випливає з першої – грубе втручання у Божественні задуми. Кожній людині при народженні дається свій унікальний життєвий шлях, своє призначення і часто воно не збігається з уявленнями батьків.
А зараз плавно повертаємось з небес на землю і уважно дивимося до чого це все приводить. Як завжди наводжу лише перевірені факти та конкретні приклади (ніякої води).
Статистика наступна: приблизно в 90% випадків амбітність батьків по відношенню до своїх дітей провальна за своєю природою. Чи то бажання бачити свою дитину успішним спортсменом, зіркою цирку, чи генієм іншої сфери діяльності. Проблема ця має своє коріння і свою природу, але це не тема сьогоднішнього посту. Можу лише «закинути» думку, що всі проблеми родом із дитинства. Провальність забезпечується ще й технічними моментами. Зазвичай такі амбітні батьки бажають, щоб минулі нездійсненні мрії реалізувала їхня дитина та тренер, але самі в цьому участі брати не бажають, а якщо й бажають, то відбувається це тим самим методом грубого втручання в процес, на кшталт «я краще знаю, як повинно бути». Тобто власноруч добивають і без того мертвонароджену ідею. З подібним явищем особисто я стикався неодноразово. У фінальній розмові з таким спортсменом/спортсменкою, з’ясовується, що спорт – це не їхній шлях і навіть не їхній вибір, а просто страх перед батьком (зазвичай одним, за згодою та підтримкою другого) та його амбітними планами на життя і долю дитини. А справжнє призначення людини лежить далеко поза межами спортзалу.

Читати далі…

Поворот не туди. Частина 8

Класний тренер

Колись я вже писав статтю на тему «Улюблений тренер» і ось знову тренд у силі.  За останні пів року часто чую фразу від батьків про класного тренера, у якого займалися їхні діти та неможливості робити це зараз.  Причин багато, і вони різні.  Після пробного тренування, визначивши ступінь підготовки, а вірніше її повну відсутність, особисто я почав запитувати себе: «а в чому ж класність такого тренера»?  Мої висновки, швидше за все, не сподобаються більшості, особливо тим, хто привів дітей до нас.

Поворот не туди. Частина 8Перший момент, в якому часто припускаються помилки як батьки, так і «класні» тренери, це установка «аби дитині подобалось».  Тут треба чітко розділяти, отримувати емоційну радість і тільки чи отримувати радість від набутого вміння.  Від нерозуміння, багато хто робить акцент на першому твердженні, тим самим позбавляючи себе можливості розсудливо мислити та аналізувати.  Підтверджується це тим, що таким батькам ніяк не спадає на думку: «Ось проходила дитина 5 років на тренування і нічого не навчилася».  І це нікого не бентежить.  Ну як можна звинуватити тренера, якого дитина любить і біжить до нього на тренування аби, вкотре, добре провести час?  Скільки до нас приходить таких дітей від інших тренерів з акробатики і не тільки, протренувавшись кілька років, немає жодного розряду, жодних навіть «дворових» змагань за плечима і дитина НІЧОГО не вміє.  Натомість тренер у нас був класний.  Та що там говорити, коли у нас був випадок, на початку змагань тато забрав сина-підлітка прямо з розминки, сказавши: «Я не хочу травмувати психіку дитині».  Нам час прокинутися.  Це відбувається часто-густо (тепличні умови, тепличні люди, теплична психіка не травмована) й у результаті абсолютно безпорадні діти та підлітки, а потім і дорослі люди, не здатні до самостійних рішень та дій.

Читати далі…

Поворот не туди (частина 7)

Відсутність бажанняПро відсутність бажання

Раніше я вже писав про це негативне явище, але цього разу виникло непереборне БАЖАННЯ розібратися в причинах такого стану у дітей та підлітків, які займаються спортом, хоча б коротко, так би мовити, для загального розуміння.

Прагнення, бажання, намір, мета – всі спонукання до дій є не що інше, як відбиток буття, відбиток об’єктивного матеріального світу. Бажання, як і всі явища свідомості, має рефлекторний характер. Спочатку бажання часто має характер невизначеного наміру зробити щось, а далі в процесі розвитку зазвичай починається вольовий процес. Без вольового акту бажання загине у зародку. Думаю, перші висновки можна зробити вже зараз. Без волі жодне, навіть сильне бажання ніколи не реалізується. Є таке поняття як «сила волі» і чим більша ця сила, тим більше шансів «здійснитися» бажанню. Забігаючи наперед, скажу, що вольове зусилля піддається тренуванню.

А зараз повернемося до нашої реальності. За багаторічну спортивну практику доводиться сотні разів чути фрази від батьків, що у  дитини зникло бажання тренуватися. Далі це поширюється у підлітковому віці абсолютно на всі сфери життя. «У нього зникло бажання до всього, а раніше був хорошим хлопчиком». І дивно, що з цією ситуацією ніхто нічого не робить. Знизують плечима і твердять: «А що ми можемо зробити, якщо він не хоче». А у підлітковому віці він же особистість, нехай сам і вирішує. Зрозуміти, чому більшість не вирішує цієї проблеми цілком можна. Просто не знають та не розуміють, як її вирішити. Тим більше, що боротися з наслідками набагато складніше, аніж із причиною. А усувати причину треба було у «глибокому дитинстві». А чи розуміють ТАКІ батьки, що найчастіше вони самі є тими людьми, хто з дитинства своїми необміркованими діями поступово вбивали усі бажання своєї дитини (знищуючи свободу волі), доки не відбили практично всі, крім найнижчих, споживчих? Для ясності наведу конкретні факти та фрази: «Я працюю для того, щоб мої діти відпочивали», «Ми звільнили її від усіх обов’язків у житті, крім школи», «Нам не треба з нього робити чемпіона», «Ми не хочемо, щоб вона взагалі змагалася і відчувала нервову напругу» тощо. А скільки разів доводилося чути, коли при виникненні у дитини бажання зробити щось конкретне чи спробувати себе в тому, де батьки не розуміються, він отримував відмову і навіть заборону на це. Це докорінно неправильна позиція і таке виховання лише шкодить, що ми й маємо у результаті.

Читати далі

Поворот не туда (часть 6)

Культура общения или предназначение конфликтаКультура общения или предназначение конфликта
Сразу хочу отметить, что задача этой статьи осветить одну из многочисленных проблем нашего социума по вопросу межличностных отношений. Здесь представлены исключительно мои мысли и наблюдения, взятые из жизни нашего клуба. Я глубоко убежден, что не имею права молчать, и надеюсь, что найдутся люди, для которых мои слова окажутся полезными.
Мы живем в мире произвола, что часто путают со свободой. Вседозволенность и невоспитанность процветают. Люди низкого развития (как бы это грубо не звучало) больше всего склонны проявлять наглость и бестактность в общении с тренером. Вероятно, что имеющийся букет комплексов, провоцирует защитную реакцию, которая в свою очередь исходит от присутствующего внутри страха. Проявляется это чаще всего в агрессивном неприятии мнения тренера относительно ребенка и его неудач. Это мнение свойственно профессионалам, способным выявить проблемы и с ними работать. Дилетанты же наоборот склонны захваливать ребенка, не замечая реальной ситуации или оказываются неспособными сказать правду в глаза, чем создают приятную иллюзию, уводящую далеко от истины. Услышав же истинную ситуацию, сразу становятся видны изъяны «домашнего» воспитания, а этого некоторые родители предпочитают упорно не замечать, даже от того человека, который занимается воспитанием их ребенка и что еще хуже, выносит на обсуждение, пусть даже с глазу на глаз. Но кричать на весь мир о «недочетах» тренера таким людям не составляет никакого труда, обвиняя во всем подряд именно того человека, который исправляет их ошибки. Есть хорошая поговорка: «с воспитанным ребенком тренер занимается спортом, с невоспитанным – воспитанием». И это вместо того, чтобы понять, принять и помогать тренеру в его работе. Другими словами уважать личность тренера, его опыт и профессионализм, а также его проделанную работу. Я не говорю, что родители обязаны любить тренера, но проявлять уважение к его труду и словам, направленных на развитие ребенка, как мне кажется, вполне логично. Но часто происходит нелогично, когда дилетанта, восхваляющего ребенка и хитро ублажающего родительские ожидания, слушают с упоением, а профессионала, говорящего неудобную правду агрессивно отвергают.

Читать далее…

Администратор

+380933204025




Рейтинг блогов

Рейтинг блогов

Участник ePochta Blog Rating