3 день першої частини 8 відкритого турніру з акробатики пам’яті В.О. Гака
Третій (заключний) день першої частини 8-го відкритого турніру з акробатики пам’яті В. О. Гака.
Виступали спортсмени з Ферруму (Дніпро) та Максимуса-1 (Запоріжжя).
Успішне оволодіння базовими акробатичними елементами – основа подальшого зростання спортсмена. Тут поспіх лише шкодить. Саме тому в нашому клубі передбачено спеціальну методику підготовки, розраховану на певний період, а потім виступ за програмами «Юний акробат-2» та «Юний акробат-1».
Крім всіх плюсів, дитина отримує ще й досвід змагання в ранньому віці, що позитивно впливає на емоційно-психологічний розвиток спортсмена.
Усі діти молодці! Починаємо наступний цикл підготовки!
2 день першої частини 8 відкритого турніру з акробатики пам’яті В.О. Гака
Другий день першої частини 8-го відкритого турніру з акробатики пам’яті В.О. Гака.
Сьогодні свої вміння демонстрували юні акробати із фітнес клубу «Планета Спорту», Дніпро та «Максимус-2», Запоріжжя.
Красиво виконати кілька акробатичних вправ, завдання не з легких для дітей віком 4-5 років. На підготовку йде мінімум півроку старанних тренувань.
Вихованці нашого клубу успішно впоралися з цим завданням та впевнено розпочали вивчення більш складної програми.
1 день першої частини 8 відкритого турніру з акробатики пам’яті В.О. Гака.
Закінчився перший день першої частини 8 відкритого турніру з акробатики пам’яті В.О. Гака.
Наші найменші спортсмени з КДЦ та Будівельної Академії (Дніпро) та Максимус-1 (Запоріжжя) складали нормативи «Юний акробат-2» та «Юний акробат-1»
Більшість учасників виконали поставлені завдання та досягли бажаного результату.
Усіх спортсменів було нагороджено цінними подарунками та солодкими призами, а також нагородною атрибутикою за виконання спортивних нормативів.
Дякуємо нашим тренерам за виконану роботу та правильне виховання спортивних якостей.
Професійна майстерність тренера
Професійна майстерність тренера демонструється найвищими результатами його учнів.
Одночасно з розвитком м’язів та функцій організму він здійснює розвиток нервово-психічних механізмів регуляції рухової діяльності та поведінки спортсмена в цілому, він виховує чемпіонський характер та суспільно корисну особистість (Горбунов)
“Меморіал Костянтина Венгеля”, м. Київ, 24-27.05.2023
24-27.05.2023 у Києві відбулися Всеукраїнські змагання серед вікових груп зі стрибків на акробатичній доріжці “Меморіал Костянтина Венгеля”.
Брали участь спортсмени із 8 областей України. Дніпропетровську область представляли шість найкращих спортсменів спортивного клубу «Віват» — місто Дніпро.
Результати змагань такі:
− Кутова Аліса − перше місце (2011-2012)
− Саклаков Дмитро − перше місце (2013-2014)
− Савков Андрій − перше місце (2011-2012)
− Кудіна Станіслава − друге місце (2009-2010)
− Кудіна Анастасія − третє місце (2013-2014)
Вітаємо спортсменів та їх тренерів із шикарним виступом та бажаємо подальших перемог як на національному рівні, так і на міжнародних стартах.
Велика подяка нашим захисникам. Завдяки Вам ми можемо жити і робити свою справу.
Особлива подяка організаторам змагань. Все було супер!
ЯК НЕ ТРЕБА ВЗАЄМОДІЯТИ З ТРЕНЕРОМ
Багаторічні спостереження дають підставу виділити два перегини, які часто зустрічаються при спілкуванні з тренером. Поряд з тими батьками, які після кожного тренування очікують посекундний звіт про свою дитину та її «успіхи», є й такі, які вважають за краще мінімізувати цей момент і черпають інформацію виключно від дитини. У цій статті увага буде приділена другому способу відносин, оскільки, на мій погляд, він деструктивніший, ніж перший. Безумовно, все суто індивідуально (у кожного своє власне уявлення про те, як це потрібно робити), але я ставлю за мету показати явище.
Думаю, не потрібно бути науковим діячем, щоб усвідомити, що дитина не здатна дати адекватну оцінку ситуації (тренувальному процесу) і в принципі не повинна це робити. Перша помилка, яку часто припускаються такі батьки, це починають за спиною тренера критикувати його дії. Мовляв, не приділяє уваги/не так подивився/не то сказав, або ж в інший бік – дав надто складне завдання/надмірно вимагає/упереджено ставиться та й інше. Буває так, що в процесі підготовки спортсмен, набуваючи бійцівських якостей, починає відхилятися від сімейного укладу і чим більше, тим менше він стає схожим на своїх близьких родичів і тут трапляється друга поширена помилка, коли один із батьків приходить у спортзал і влаштовує скандал. Після чого йде з гордо піднятою головою і навіть не здогадується про те, що своєю поведінкою перекреслив спортивне майбутнє дитині, відбивши бажання у тренера ВКЛАДАТИ душу в такого спортсмена. Дитина може й надалі відвідувати тренування, отримувати увагу, рекомендації з виправлення помилок і навіть певну допомогу, але ВКЛАДАТИСЯ в неї тренер вже не буде. Відкрию маленький секрет для таких батьків. Якщо тренер не буде зацікавлений у спортсмені, то результату ніколи не буде, яким би талановитим не був спортсмен.
Далі ситуація посилюється за таким сценарієм. Оскільки метою скандалу служить повернення до старого сімейного способу виховання (читайте придушення) і грубе неприйняття нових форм якостей характеру, то батьки різними способами починають схиляти тренера саме до цього і всіляко намагаються вплинути на процес розвитку спортсмена. Треба пам’ятати, що справжній професіонал НІКОЛИ не враховуватиме подібні побажання батьків і не дозволить втручатися у свою роботу, з чого випливає наступний факт: пропорційно зростаючому впливу тренера, вплив батьків буде стрімко зменшуватися. Це викликає внутрішню паніку і в хід йде все, що можна придумати, від приниження тренера в очах дитини до фізичної перешкоди розвитку: коли дитину замикають у кімнаті, щоб не йшла на тренування або кидають парасолькою в голову дочки, при зробленому виборі піти в спортзал, замість того, щоб посидіти вдома з мамою.
Я навів кілька конкретних прикладів помилок, які часто зустрічаються з боку батьків при взаємодії з тренером. А їх безліч. І всі вони мають тільки одну явну причину – нерозуміння, що виникає від неповноти інформації про процес, що відбувається. Річ у тому, що спорт висуває низку вимог до спортсмена, ігнорувати які тренер ніяк не може, звідси і всі його дії, які батьки мають чітко розуміти та в ідеалі підтримувати.
Правильна ж взаємодія передбачає систематичне (не обов’язково щодня) спілкування з першоджерелом, тобто із вашим тренером. Особливо коли щось незрозуміло чи не подобається. Справжній професіонал завжди пояснить причину своїх вчинків та перспективи, що йдуть за ними (якщо не може, це не професіонал і можете сміливо помахати йому рукою).
І останнє: заявивши тренеру про своє бажання зробити з дитини чемпіона, бажано завжди пам’ятати, що справжній спортсмен виховується за законами спорту і до цього потрібно бути готовим.
P.S. Аналізуючи причину непрямого збору інформації замість прямого спілкування, зазвичай, з’ясовується дуже цікавий факт таких батьків. Але це вже зовсім інша історія.











