ІХ відкрита першість спортивного клубу «Віват»
З 19 по 25 грудня 2022 року у Дніпрі відбулася 9-та відкрита першість спортивного клубу «Віват» зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на подвійному міні-батуті, в якому брали участь команди із Запоріжжя, Полтави та Дніпра. Дніпро представляли – Будівельна академія, фітнес-клуби Феррум, Планета спорту, КДЦ.
Перша частина, вже за традицією, де виступали наймолодші акробати, була проведена по спортивних залах (на місцях) і понад 95% спортсменів успішно впоралися з поставленим завданням та виконали свої розряди, що говорить про якісну підготовку тренерами (Боровкова Аріна Олександрівна та Кацаєва Крістіна Віталіївна) своїх вихованців. Цей відсоток значно зріс порівняно з 86% минулого року. Другу частину (основну) провели на нашій базі у залі акробатики спорткомплексу ПДАБА. На цей раз до нас приїхали гості з Полтави. Не дивлячись на важкий час і перешкоди, свято спорту вдалося і все задумане вийшло. Загальна кількість учасників становила понад 130 осіб.
Змагання проводилися на двох акробатичних доріжках та подвійному міні-батуті. На цих акробатичних снарядах продемонстрували свою майстерність як юні спортсмени з юнацьких розрядів, так і досвідчені спортсмени (призери та переможці Чемпіонатів України та Всеукраїнських змагань), які виступали за 1 спортивним розрядом, КМС та програмою МС.
Почесним гостем нашого заходу був провідний тренер зі стрибків на батуті та акробатичній доріжці, представник Міністерства Спорту України – Ярослав Віталійович Калюжний.
За традицією, хочеться відзначити всіх наших партнерів, без яких змагання не мали б святкового забарвлення та які надали цінні подарунки переможцям та призерам першості.
Що ж до результатів, то місця розподілилися таким чином:
Акробатична доріжка
3 юнацький, молодша група, дівчата: перше місце – Котовенко Кіра (СА, Дніпро), друге – Носова Анастасія (Запоріжжя), третє – Шеремет Дарина (СА, Дніпро).
3 юнацький, молодша група, хлопці: переможець – Смирнов Микита (Запоріжжя), друге місце – Петров Гліб (Запоріжжя).
3 юнацький, старша група, дівчата: 1 місце – Захарова Кароліна (Запоріжжя), 2 місце – Пучкова Богдана (Запоріжжя) та Зазимко Алеся (СА, Дніпро), 3 місце – Косенко Катерина (СА, Дніпро).
3 юнацький, старша група, хлопці: переможець – Сенча Владислав (ПС, Дніпро), срібні призери – Мартиросян Гарік (ПС, Дніпро) та Мартищук Олександр (СА, Дніпро), бронзовий призер – Головач Матвій (КДЦ, Дніпро).
2 юнацький, молодша група, дівчата: переможниця – Пащенко Владислава (Полтава).
2 юнацький, старша група, дівчата: 1 місце – Носенко Агата (Запоріжжя), 2 місце – Рябуха Ганна (Полтава), 3 місце – Філіппова Аріна (Запоріжжя).
2 юнацький, молодша група, хлопці: 1 місце – Бережний Андрій (Полтава), 2 місце – Комарист Андрій (Полтава), 3 місце – Нагірний Давид (Полтава).
Дівчата (2014 та молодші, 1 дорослий): 1 місце – Павлова Ярослава (СА, Дніпро), 2 місце – Оверченко Дар’я (Полтава);
Дівчата (2012-2013, 1 дорослий): переможниця за програмою КМС – Кутова Аліса (СА, Дніпро), срібна призерка – Тесленко Тетяна (Полтава), бронзова призерка – Кіценко Євгенія;
Хлопці (2012–2013): 1 місце – Закаблук Всеволод (Полтава), 2 місце – Геращенко В’ячеслав (Полтава), 3 місце – Дучинський Максим (Полтава);
Дівчата (2010-2011, 1 дорослий):1 місце – Артеменко Ярослава (Полтава);
Хлопці (2010-2011, КМС): 1 місце – Савков Андрій (Дніпро-Лисичанськ);
Хлопці (2014 та молодше, 1 дорослий): 1 місце – Саклаков Дмитро (Дніпро-Бердянськ);
Дівчата (2009 та старше, МС): переможниця – Мохова Юлія (СА, Дніпро), срібна призерка – Зінов’єва Ганна (Дніпро-Харків);
Подвійний міні-батут:
Молодша група (2014 та молодше), серед дівчат: 1 місце – Павлова Ярослава; серед хлопців переможцем став Саклаков Дмитро (Дніпро-Бердянськ).
Група (2012-2013): переможницею стала Кутова Аліса (Дніпро)
Група (2010- 2011): переможцем став Савков Андрій (Дніпро-Лисичанськ)
Старша вікова група (2009 та старше) серед дівчат: переможницею стала Мохова Юлія (Дніпро) та срібною призеркою стала Зінов’єва Ганна (Дніпро-Харків).
Медальний залік:
Запоріжжя: золото – 3 шт, срібло – 3 шт, бронза – 1 шт (7 медалей);
Полтава: золото – 4 шт, срібло – 5 шт, бронза – 3 шт (12 медалей);
Дніпро: золото – 12 шт, срібло – 5 шт, бронза – 3 шт (20 медалей).
Усі переможці та призери були нагороджені медалями, пам’ятними грамотами та цінними подарунками, решті спортсменів було вручено дипломи за участь та подарунки від наших партнерів. Тож із порожніми руками ніхто не залишився!)
Спортсменка року
За результатами рейтингу найкращих спортсменів спортивного клубу «Віват», спортсменкою року стала Кутова Аліса!
Сьогодні наказом обласного департаменту молоді та спорту Алісі присвоєно звання «КМС».
А за результатами виступів на чемпіонаті України (срібло в абсолютному заліку у віці 2012-2013), Алісу внесли в резерв збірної команди України.
Колектив клубу вітає Алісу з чудовим завершенням цього року та бажає подальших успіхів у спорті!
Чемпіонат України зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на батуті
9-11 грудня 2022 року у Києві відбувся Чемпіонат України серед дорослих, а також серед юнаків та дівчат зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на батуті серед вікових груп.
Спортивний клуб “Віват” та Дніпропетровську область представляли Зінов’єва Анна, Мохова Юлія, Саклаков Дмитро, Павлова Ярослава, Кутова Аліса. Також за нашу область виступали найкращі спортсмени з Кам’янського та Кривого Рогу.
В результаті змагань у “молодшому” Чемпіонаті Кутова Аліса здобула срібну медаль в абсолютному заліку та виконала норматив КМС. Не вистачило однієї десятої до вищого ступеня п’єдесталу. Саклаков Дмитро фінішував у фіналі із п’ятим результатом.
Серед дорослих в особисто-командній першості Мохова Юлія також здобула срібло і разом із рештою членів команди розділили п’єдестал із найкращими спортсменами Чемпіонату.
Вітаємо наших вихованців з гарним виступом та бажаємо подальших перемог та мирного неба над головою! Все буде Україна!
ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. Частина 10: Цікавість
За словами мудрої жінки з науковим ступенем: «Цікавість – у цьому успіх людини».
Я повністю підтримую такий висновок і можу додати, що це почуття також підлягає правильному вихованню, як і описані раніше.
Ключовим моментом для батьків є не заважати, не гальмувати і не перешкоджати прагненню пізнавати світ, що властиво кожній дитині. З моменту, коли дитина починає говорити і в неї виникає мільйон питань щодня, найстрашніший гріх, це відмахуватися від неї зі словами «відчепись» або «не заважай, я зараз зайнятий (а)». Подібні фрази та поведінка батьків (людей, від яких дитина залежить і з яких бере приклад) вбивають на корені зачатки цікавості у маленької людини. Якими б зайнятими чи втомленими не були батьки, необхідно знайти можливість заповнити цю важливу потребу дитини.
Не секрет, що у житті часто доводиться робити нецікаві речі та виконувати нецікаву роботу. Друге завдання батьків (архіважливе) – це вилізти зі шкіри, але створити умови і так організувати життя своїй дитині, щоб те, що є для неї катуванням та нещастям, було страшним задоволенням. Зробити це не так складно, як здається на перший погляд, але для цього буде потрібна справжня увага та цікавість вже до життя дитини від батьків.
Ось найзагальніші робочі рекомендації з цього приводу. Насамперед треба максимально простими словами (образами) дати розуміння для чого це потрібно. Наприклад, дитина не хоче вчитися (там друзі, ти там дізнаєшся про такі речі, про які не зможеш дізнатися вдома, там спеціальні люди, які вміють зацікавити тощо), не хоче ходити на тренування (там спеціальні люди, які можуть тебе навчити робити сальто, сидіти у шпагаті, бути сильним та допоможуть виграти медаль і стати чемпіоном тощо).
Тут, щоправда, для деяких «всезнаючих» батьків, виникає невелика проблема. Треба, в очах дитини, поставити вчителя чи тренера вище за себе. А значить передати кермо управління власними дітьми в їхні руки і утриматися від спокуси, постійно втручатися в цей процес. Для такого сорту людей це неймовірно важко. Але якщо ви дійсно любите свою дитину і бажаєте їй щастя, то доведеться це зробити.
Заради справедливості, слід зауважити, що адекватні та мудрі батьки саме так і роблять, чим зміцнюють власний авторитет в очах дитини, оскільки забезпечують тим самим справжню турботу про неї, передавши її до рук справжнього професіонала.
У висновку цієї статті та циклу статей на цю тему хочеться написати: якщо самі не можете стати цікавою людиною для своєї дитини (це не обов’язково, але бажано), шукайте таких людей поза сім’єю і намагайтеся зробити так, щоб ваша дитина якнайчастіше контактувала з ними. Абсолютно зрозуміло, що стати успішним, цікавим і прикладом для наслідування у всіх сферах життя не під силу одній людині, і цього не треба прагнути. Але забезпечити оптимальні умови виховання для своєї улюбленої дитини (дітей) під силу кожному.
Чого всім і бажаю!
ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. Частина 9: Наслідування
Колись я писав пост про відсутність орієнтирів у нашому суспільстві. Думка була спрямована більше на підлітків, які стоять перед вибором подальшого життєвого шляху, але для дітей молодшого віку ця тема є не менш важливою. Справа в тому, що якщо не зникли, то правильних прикладів для наслідування зараз стало набагато менше, ніж має бути. Різноманітність варіантів за нинішніх часів дуже мізерна, а це найважливіший фактор впливу, оскільки дитина виховується виключно наслідуванням.
У зв’язку з цим батькам необхідно знайти такі приклади в дитинстві дитини і плюс до цього, ще й самим стати подібним прикладом. Щоб хлопчик не тільки відчував гордість за свого тата, а ще й хотів бути схожим на нього.
Необхідно пам’ятати, що поганий приклад заразливий, а щоб виховання було правильним, ставку необхідно робити на красу.
Ось що писав на цю тему відомий на весь світ спортсмен Юрій Власов: «Без відчуття прекрасного життя значною мірою залишається замкненим для людини, відбиваючись у його свідомості вже виключно як убога та примітивна».
А ось слова не менш відомого педагога О.С. Макаренко: «Прагнення до краси, що міцно закладене природою в кожній людині, є найкращим важелем, яким можна повернути людину до культури. Бити на красу, значить, бити безпомилково. Краса – наймогутніший магніт і приваблює не лише гарне обличчя чи постать людини, а й гарний вчинок, гарний спектакль, гарний концерт, вишивка і навіть гарний картонний солдат».
Недарма ми цитуємо висловлювання великих людей, захоплюючись красою їхньої думки, а також красою їхнього творіння. Складно уявити, щоб дитина в глибині душі прагнула прожити своє життя, лежачи на дивані з пляшкою пива перед телевізором, але іноді, у найзапущеніших випадках придушення волі, вона повторює цю потворну долю і буває так, що навіть не хоче нічого міняти. Я вже писав про виховання правильних бажань і приклад виховання неправильного бажання. Так спотворити життя дитині може лише людина, яка втратила свій зв’язок із прекрасним.
Виховання прекрасної людини, на думку найпопулярнішого та найулюбленішого вчителя Василя Сухомлинського виглядає так:
«Справжнє виховання – це виховання культури потреб, духовних запитів, бажань. Виховайте у дитини духовну потребу працювати, потребу вчитися, потребу насолоджуватися мистецтвом, і ви виховаєте прекрасну людину». Або ось: «Важливо викликати хвилювання, переживання, пов’язане із власним добрим вчинком».
Рецепт простий до неподобства: хочеш, щоб твоя дитина гарно розмовляла – сам розмовляй красиво; хочеш, щоб діти не робили поганого – роби більше красивих і правильних вчинків і так далі за списком. Це ж правило застосовується і почуттів та їхнього вираження. Невихованість у прояві як позитивних, так і негативних почуттів, прямо відбивається на поведінці дитини. Завжди пам’ятайте, що у молодшому віці дитина дивиться на батьків 24 на 7. А до 5 років відчуває матір та всі її переживання та сприймає їх як свої. І тут кожен вибирає сам, чим і в якій кількості «годувати» свого коханого малюка.
P.S. Твоє особисте прагнення до краси прямо пропорційно відображатиметься у твоїй дитині!!!
ІСТИНА СВОБОДА
(продовження минулого посту)
«Є люди – і вони по-різному прикладають своє серце до днів життя» – Юрій Власов.
Існує таке поняття як «зріла душа» і більшості це ні про що не говорить, але, на мій погляд, це пов’язане з істинною свободою Людини. І ось моя аргументація з цього приводу. Комусь «суджено» прожити життя примітивно, заповнюючи інстинктивні потреби у фізичній їжі (а є задоволення від їжі для розуму (книги, інформація), інтелектуальної діяльності головного мозку), фізичному задоволенні (а є від морального, мистецтва, творчості) і фізичному продовженні роду (а є задоволення від твоєї спадщини (твір, справа, підприємство, споруда тощо), при цьому відчуваючи звичайні та загальнодоступні фарби, не відчуваючи відтінків. Простими словами, світ для такої людини чорно-білий). А комусь цього мало, у нього є внутрішнє прагнення до зростання, і він шукає, не заспокоюється і шукає… Розвивається, у нього розплющуються очі на багато життєвих ситуацій і він інакше їх проживає і відчуває ширшу гаму почуттів та душевних переживань. Більш тонко відчуває цей світ, і я не можу сказати, що це приносить тільки радість і щастя, тому що загострене сприйняття «хорошого» також діє на душу, як і «погане». А так як у колективному несвідомому ситуацій і вчинків людей набагато більше «поганих», ніж «хороших», то бачачи усе це, чуйна душа перебуває у постійному пеклі. Деякі не витримують і починають пити, щоб забути або божеволіють, деякі тікають від усього цього бруду, наприклад, в монастир або ще якісь місця усамітнення, деякі знаходять у собі сили боротися, але тут є небезпека. Вступаючи в боротьбу, потрібно грати за існуючими правилами, а це означає, вступити в цей бруд і забруднити свою душу, тобто огрубити її і вже не так чуйно все сприймати або душа залишається на тому ж рівні, але виробляються соціальні (пристосувальницькі) навички, необхідні для боротьби і тоді ця людина перетворюється на монстра. І той і інший варіант ще більше роздирає душу на частини. І в кожному конкретному випадку людина робить вибір (усвідомлено чи ні), у якого завжди є наслідки. І це краще розуміти, аніж жити в ілюзії.
Адже, що таке ілюзія у найпростішому розумінні? Це власноруч створена зона комфорту як на фізичному, так і духовному рівні, часто неусвідомлено. Мозок людини прагне до примітивізму, душа до черствості по відношенню до реальності (навколишньої дійсності, включаючи інших людей, навіть близьких родичів). Примітивізм має на увазі замкнутість на самому собі, що є основою егоїзму, який у свою чергу заснований на безмежній любові до себе. Думаю, багатьом буде цікаво дізнатися, що головна властивість сатани – всепоглинаюча любов до себе. А друга властивість – все замкнути на собі, нікому не залишити свободи та захопити абсолютну владу. Дещо відхиляючись від теми посту (але не від контексту циклу статей), виникає питання. Чи не це відбувається масово у питаннях виховання дітей у сучасних умовах (дуже боляче на те схоже)? Про що я писав у минулому пості і до чого НЕУСВІДОМЛЕНО прагне досить велика кількість батьків.
Є такі люди, які грають за своїми правилами. Їх часто називають диваками та іншими словами, оскільки не розуміють справжнє прагнення душі. Вони ніби живуть у цьому бруді, але відсторонено і в той же час, слідуючи поклику своєї душі, продовжують творити. Тільки таким зрілим душам по-справжньому доступна свобода. Свобода самовираження, самовизначення та самореалізації своєї особистої програми (призначення). Дійти такого рівня під силу кожному з нас. Треба лише йти у правильному напрямку. Істинна Людина повинна прагнути знань, тому що це єдиний шлях відчути свободу, яка виражається в постійному духовному зростанні.
Завершити цей пост (так само як і почав) хочу цитатою істинної Людини – Юрія Власова: «Людина може бути байдужою до музики, живопису чи віршів, але людина байдужа взагалі до мистецтва – небезпечна. Ніщо так не агресивно і самовдоволено, як обмеженість (несвобода).
ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. Частина 5: Різноманітність.
Різн
і образи. Всім відомо, що діти як губки вбирають будь-яку інформацію. Тому завдання батьків – дати максимально різноманітну інформацію про життя. У ранньому дитинстві цим інструментом є казки. Не слід недооцінювати силу цього виховного засобу. Читайте більше казок. Коли дитина підросте, потрібно постаратися показати їй реальне життя з усіх позитивних сторін з урахуванням здатності дитини до сприйняття. Спектр по можливості має бути максимально широким. Це формуватиме правильний світогляд і реальний образ картини світу. Що в результаті позначиться на свободі, про яку я писав раніше. І найголовніше – викличе початковий інтерес. Якась область життя однозначно знайде відгук у глибині душі, а може й декілька одразу. І тут важливо не пропустити цей момент, а допомогти цей інтерес перевести у бажання, а далі намір діяти у цьому напрямі. Якщо все зроблено правильно, вам ніколи не доведеться працювати з таким модним словом, як «мотивація». Тому що сучасна (зовнішня) мотивація це штучне створення стимулу для будь-яких дій. А якщо копнути трохи глибше, то дій, яких насправді дитина (або доросла людина) підсвідомо не хоче виконувати. Справжнє бажання ніколи не потребує додаткової мотивації. У наш час цьому питанню, на жаль, не приділяється достатньо уваги з боку батьків, і причини очевидні. Інформації задосить і наукових термінів від «сертифікованих» психологів хоч греблю гати, але що робити на практиці, коли всі ці «олімпійські» теоретичні складні знання потрібно перевести в просту практичну дію, ніхто поняття не має.
Деякі любителі пускати пилюку в очі складними науковими термінами, звинувачують мене в примітивізмі та поверховості. Не порушуватиму їх очікування і наведу примітивний приклад для створення простого образу з метою кращого засвоєння інформації. Отже, спектр пізнаваної інформації у міської сучасної дитини, якщо сказати мізерний, то це взагалі нічого не сказати, за всієї її доступності та різноманіття. Весь світ дитини обмежується стінами квартири та гаджетом під носом. Так вбивається бажання та потяг до знань. Тобто не розвивається розум. Але це півбіди. Друга частина трагедії – це непроживання та невідчуття практичних життєвих ситуацій. «Просунуті» батьки розв’язують це питання шляхом запихання дитини на курси, що розвивають, всупереч бажанню дитини, а задовольняючи при цьому свої проекції та очікування. А так, вбиваються бажання пробувати та діяти. Іншими словами – воля. А, як відомо, Бог дав людині дві найвищі духовні якості (за своєю подобою) – це розум і волю. І не даючи можливості розвиватися правильно, можна докорінно знищити божественний початок в дитині. Ось і настав час довгоочікуваного прикладу: якщо порівняти 8-річну сільську дитину або жителя маленького міста з таким же представником мегаполісу, то різницю в поведінці можна побачити неозброєним поглядом. В чому причина? Відповідь очевидна і примітивна до непристойності. В умовах життя. У свої 8 років середньостатистичний пацан має величезний життєвий досвід (уміє лазити по деревах, по дахах, пробував зелені абрикоси та відчув усі наслідки, а також смолу, є досвід торгівлі бабусиною шовковицею чи вишнею на базарі, вміє зробити та стріляти з рогатки і не тільки, функціонально точно використовує горезвісний подорожник і вміє ще багато чого), чим абсолютно не може похвалитися восьмирічний хлопчик із великого міста. Я не закликаю всіх жити у селі, але якщо ви хочете правильного розвитку дитини, треба постаратися створити для цього необхідні умови. Ці умови повинні забезпечити виховання якомога більшої кількості почуттів (що дозволяють чути себе) та точності їх вираження. Саме тут криється причина свободи чи несвободи, про яку були два останніх пости.
Також хочу нагадати про той обов’язок перед дитиною, якого зобов’язані дотримуватись батьки при правильному вихованні. Ім’я цьому обов’язку — це уважність до життя та інтересів своєї дитини. Тут також треба пам’ятати, що Людину від тварини відрізняє здатність ВІДРІЗНЯТИ. Що знадобиться, коли розрізнятимете справжній інтерес дитини, від хибного, заснованого лише на отриманні позитивних емоцій.
