Наш другий сайт

Facebook

Это сообщение видно только администраторам.
Проблема с отображением публикаций Facebook. Используется резервный кэш.
Нажмите, чтобы показать ошибку
Ошибка: Error validating access token: The session has been invalidated because the user changed their password or Facebook has changed the session for security reasons. Тип: OAuthException

акробатические прыжки

Подяка за волонтерську діяльність

Сьогодні отримали вдячність за волонтерську діяльність від ректора ПДАБА – Миколи Савицького

Зона приземлення для ПМБ

Хочемо висловити ВЕЛИЧЕЗНУ подяку провідному тренеру України, представнику міністерства спорту -Калюжному Ярославу за допомогу у придбанні професійної зони приземлення для ПМБ.

Вперше у Дніпрі з’явилися всі умови не лише для розвитку цього гарного виду спорту, а й для проведення змагань усіх рівнів, зокрема і міжнародних.

Чекаємо на закінчення цієї проклятої війни і нашої перемоги, щоб по-справжньому насолодитися видовищністю стрибків на подвійному міні-батуті!

 

Поворот не туди (частина 7)

Про відсутність бажання

Раніше я вже писав про це негативне явище, але цього разу виникло непереборне БАЖАННЯ розібратися в причинах такого стану у дітей та підлітків, які займаються спортом, хоча б коротко, так би мовити, для загального розуміння.

Прагнення, бажання, намір, мета – всі спонукання до дій є не що інше, як відбиток буття, відбиток об’єктивного матеріального світу. Бажання, як і всі явища свідомості, має рефлекторний характер. Спочатку бажання часто має характер невизначеного наміру зробити щось, а далі в процесі розвитку зазвичай починається вольовий процес. Без вольового акту бажання загине у зародку. Думаю, перші висновки можна зробити вже зараз. Без волі жодне, навіть сильне бажання ніколи не реалізується. Є таке поняття як «сила волі» і чим більша ця сила, тим більше шансів «здійснитися» бажанню. Забігаючи наперед, скажу, що вольове зусилля піддається тренуванню.

А зараз повернемося до нашої реальності. За багаторічну спортивну практику доводиться сотні разів чути фрази від батьків, що у  дитини зникло бажання тренуватися. Далі це поширюється у підлітковому віці абсолютно на всі сфери життя. «У нього зникло бажання до всього, а раніше був хорошим хлопчиком». І дивно, що з цією ситуацією ніхто нічого не робить. Знизують плечима і твердять: «А що ми можемо зробити, якщо він не хоче». А у підлітковому віці він же особистість, нехай сам і вирішує. Зрозуміти, чому більшість не вирішує цієї проблеми цілком можна. Просто не знають та не розуміють, як її вирішити. Тим більше, що боротися з наслідками набагато складніше, аніж із причиною. А усувати причину треба було у «глибокому дитинстві». А чи розуміють ТАКІ батьки, що найчастіше вони самі є тими людьми, хто з дитинства своїми необміркованими діями поступово вбивали усі бажання своєї дитини (знищуючи свободу волі), доки не відбили практично всі, крім найнижчих, споживчих? Для ясності наведу конкретні факти та фрази: «Я працюю для того, щоб мої діти відпочивали», «Ми звільнили її від усіх обов’язків у житті, крім школи», «Нам не треба з нього робити чемпіона», «Ми не хочемо, щоб вона взагалі змагалася і відчувала нервову напругу» тощо. А скільки разів доводилося чути, коли при виникненні у дитини бажання зробити щось конкретне чи спробувати себе в тому, де батьки не розуміються, він отримував відмову і навіть заборону на це. Це докорінно неправильна позиція і таке виховання лише шкодить, що ми й маємо у результаті.

Бажання дитини до дії (позитивного, я не маю на увазі тикати вилкою в розетку) потрібно підтримувати і надалі зміцнювати. Це призведе (ви не повірите) до впевненої особистості. Правда при правильних та своєчасних коригуваннях батьків. Але таке, на жаль, бачу не часто. Якщо копнути трохи глибше, то з’ясовується, що так відбувається в основному від лінощів або страху самих батьків. Але зараз пост не про це, а про те, що при такому вихованні ми власноручно вбиваємо будь-яке нормальне бажання у дитини, якій властиво за своєю природою все пізнавати та розвиватися.

А зараз запропоную парадоксальний висновок: БАЖАННЯ ТРЕБА ВИХОВАТИ. Потрібно зміцнювати силу волі та дозволити свободу волі. І робити це не так складно. Для початку буде досить небагато батьківської уваги та стимулювання дій дитини, щоб допомогти реалізувати просте дитяче бажання, а пізніше на цьому благодатному ґрунті розвинути високі моральні якості. Навчити мріяти, ставити короткострокові та довгострокові цілі та реалізовувати їх, виконувати намічені завдання та не відступати від них. Адже сильне бажання може виникнути лише на основі сильної волі. У людини зі слабким характером, бажання, як правило, короткострокові та слабкі, які зникають за перших труднощів. У дитячому віці про сильне бажання взагалі не може бути мови, оскільки воля ще не сформована. А її треба виховувати, як я написав вище, і хочу ще раз на цьому акцентувати увагу. Тому, щоб у дитини виникали правильні бажання у неї перед очима повинні бути приклади і в очах дитини її тренер (це стосується і батьків) має бути більш культурним, обізнаним, досвідченим і тренер не повинен у жодному разі знижувати свій рівень висоти до рівня дитини, а навпаки потрібно намагатися якнайшвидше підняти дитину на більш високий рівень.

І завершити цю статтю хочу словами відомого радянського спортивного психолога Г.Д. Горбунова: «Наявність волі говорить про сильну людину, оскільки її специфічна особливість полягає в тому, що вона завжди проявляється в діях, спрямованих на досягнення свідомо поставленої мети або на подолання перешкод. Спортсмен без величезного бажання досягти успіху в спорті, емоційно нестійкий, так само як нездатний день у день долати втому і біль у м’язах, або максимально мобілізуватися на повну віддачу сил у спортивній боротьбі, зазвичай не доходить до спорту найвищих досягнень».

Оновлення інвентарю

Ті, хто хочуть – шукають можливості; ті, хто не хочуть – виправдання!

Незважаючи на цей дуже важкий час, ми знайшли можливість оновити інвентар та придбали нові гімнастичні мати для акробатичної доріжки.

Бажаємо нашим вихованцям покращувати свої результати та розвиватися далі!

Поворот не туда (часть 5)

Возможно, кто-то скажет, что эти статьи «не на часі», но жизнь нельзя поставить на паузу даже во время войны, дети растут, развиваются, занимаются спортом, готовятся к соревнованиям, а значит и современные проблемы воспитания никуда не исчезли.
СТРАХ НЕУДАЧИ. Начать эту статью я хочу с цитаты известного американского спортивного психолога Роберта Сингера: «Мотивация, душевный подъем, отношения и установки, уровень притязаний, потребность в достижении и т.д. представляют собой важнейшие компоненты психологии соревнования, являются неотъемлемой частью психологии спорта». Остановить внимание я предлагаю на потребности в достижении, которую практически уничтожили современные технологии влияния на ребенка. Безусловно, все перечисленное требует особого рассмотрения, но остановимся именно на этой потребности, а вернее на ее отсутствии и попытаемся выяснить, в чем же дело.
Итак, ситуации беру исключительно из практики нашего клуба, но сразу отмечу, что подобные явления сплошь и рядом встречаются и в других спортивных школах Украины. К моему удивлению, достаточно много родителей, когда время подходит к соревнованиям, начинают, извините за выражение, давать заднюю и что еще хуже, своим примером учат детей поступать также. В этот момент (в подавляющем большинстве случаев, неосознанно) происходит воспитание отрицательных качеств. При детальном изучении этого явления, пришел к логичным для себя выводам, что происходит это по причине возникающего страха потерпеть неудачу. Да еще на публике. К сожалению, этот страх бывает настолько велик, что перечеркивает проделанную совместную работу тренера и спортсмена в течение длительного времени. Вот если есть гарантия первого места на соревнованиях или выполнения разряда, тогда мы согласны, говорят такие родители. Если нет, то нет смысла выступать. Представляете? Нет смысла. Ходить на тренировки месяцами есть смысл, а выступить на соревнованиях – нет. Вот это логика. Каких только фраз не услышишь в оправдание этому страху: «мы решили, что он не готов», «он сказал, что у него ничего не получается на тренировках», «он слишком маленький», «зачем выступать по одному и тому же разряду еще раз» и многое другое. То есть с детства дается установка ребенку только на победу, только на удачный исход событий. А если нет? Такие моменты, «заботливые» родители моментально убирают из жизни своего любимого чада. Зачем ему этот стресс? Зачем насиловать его нервную систему? С такими словами гипер-заботливый папа забрал с разминки на соревнованиях сына подростка, у которого не все получалось перед выступлением.

Читать далее…

ДЕТИ и ВОЙНА (очень коротко о человечности)

В темной душе преступника или пакостника всегда находился тот светлый уголок, оазис, благодаря которому самый последний человек оставался все же человеком.
Очень часто этим уголком была любовь к детям, своим или чужим. Дети — одна из органических частей гуманитарной идеи, в детстве как будто проходит граница, ниже которой не может пасть человек. Преступление против детей стоит уже ниже этой границы человечности, а любовь к детям — это некоторое оправдание для самого мизерного существа. (А.С. Макаренко).
Те зверства (даже не преступления), которые совершают существа, напавшие на нашу землю, на наш народ и на наших детей, доказывают лишь одно. ЭТО НЕЛЮДИ. Не буду много писать на эту больную тему, эмоции переполняют. К этому ужасу нельзя привыкнуть (хотя и говорят, что человек привыкает ко всему). Напишу лишь одно. Всем своим сердцем я желаю скорейшей гибели каждому «животному», кто прикоснется к ребенку. Я не призываю к совести, разуму, человечности и прочих высокоморальных качеств, которые должны присутствовать в человеке — уже доказано, что это зверье лишено их. Я желаю скорейшего очищения нашей земли от подобной нечисти.
Верим в ВСУ! Слава Украине!

Поздравляем!!!

День рождения не повод пропускать тренировку!
Сегодня у нашего руководителя и главного тренера – Дмитрия Вадиевича – день рождения! Всем большое спасибо за поздравления и особенно спортсменам СК «Виват» и приезжим спортсменам.
Праздничная тренировка по физподготовке удалась)

Адміністратор

+380 (73) 173 68 19




Рейтинг блогов

Рейтинг блогов

Участник ePochta Blog Rating