СПОРТ І ОСОБИСТІСТЬ
ПОДОЛАННЯ СТРАХУ У СПОРТІ
Основою успішного виступу на змаганнях та досягнення високих результатів у спорті є виховання спортивного характеру.
Воно включає ряд необхідних дій та внутрішніх перетворень під впливом (тиском) вимог спортивної підготовки.
Боротьба зі страхами, що виникають, як у процесі підготовки, так і при виступі на змаганнях — є фундаментальною з психологічної точки зору.⠀
Річ у тому, що на змаганнях домінують психологічні чинники, і від того, як спортсмен із ними впорається, залежить успіх його виступу.
Саме тому навчання подоланню страху має бути одним із постійних компонентів педагогічного процесу. Воно впливає як на спортивне вдосконалення, і формування особистості спортсмена.
А що говорить про це сучасне ліберальне «виховання». Боже збав. Навіщо травмувати психіку дитини? З такими словами тато нашого колишнього спортсмена (хлопчика-підлітка) забрав його перед початком виступу після «на його думку» невдалої розминки.
От і доводиться сучасному тренеру танцювати між двома вогнями і переконувати таких переляканих батьків (так, саме батьків), що не такий страшний чорт, як його малюють.
Я думаю, ви сильно здивуєтеся (а може, і ні) коли дізнаєтеся, що в більшості випадків основною перешкодою на шляху до успіху в спорті стоять саме всезнаючі (читайте, неосвічені і при цьому доводячи тренеру свою правоту), егоїстичні (тренуйся так, щоб мені було зручно, а то закрию тебе в кімнаті на ключ) і боягузливі (менше ризику та травм, щоб не відчувати почуття страху та занепокоєння) батьки, які не тільки заважають вихованню чемпіона, але навіть не дають розкрити потенціал закладений природою.
Я МАТИ, Я КРАЩЕ ЗНАЮ СВОЮ ДИТИНУ
Не відкрию вам секрету, якщо напишу, що тренер є другим батьком для дитини.
У цій статті йтиметься про знання про дитину, як з боку батьків, так і з боку тренера. У нашій багаторічній роботі з дітьми нам часто доводиться чути фразу «я мати, я краще знаю свою дитину». До речі, від батьків чоловічої статі такої фрази ми ніколи не чуємо. Це так, на поміркувати.
Повертаючись до теми, у мене виник інтерес і бажання розібратися, а хто ж справді знає краще дитину – батьки чи тренер?
Сім’я за фактом свого існування дає безмежні можливості для вивчення дитини і цим залишає тренера далеко позаду. Оскільки перед приходом у спорт у батьків є кілька років на виховання дитини та формування її особи. Але на превеликий жаль, з особистих спостережень, скажу, що переважна більшість молодих батьків не займаються вивченням, вихованням та формуванням своєї дитини. І на підтвердження цього наведу соціальне опитування однієї матусі із запитанням: «Ким ви бачите свою дитину в майбутньому?». Відповіді такі: нехай сам вирішує, головне, щоб хорошою людиною був; щасливою людиною; ми про це не думаємо й надалі в тому самому ключі. Ще педагог Макаренко писав: «Виховання, як і будь-яка інша справа, повинна мати мету, інакше матимете випадковий результат, який вам не сподобається». Ось і маємо те, що маємо. Але це найважливіше, що потрібно зробити — визначитись з метою і лише потім реалізовувати намічений план. Але перш, ніж визначитися з метою, потрібно зрозуміти хто перед вами, потрібно познайомитися зі своєю дитиною. Потрібно любити свою дитину (але любити істинно) – це означає придивлятися до неї, зрозуміти яка вона і що їй потрібно. Це і є та увага, якої так не вистачає сучасним дітям і звідси виникають усі подальші біди. А насправді все дуже просто. По очах видно, треба просто вдивлятися.
Навіть при поверхневому аналізі видно, що, отримавши величезну можливість у вивченні своєї власної дитини, багато батьків просто ігнорують цей факт і найчастіше не знають своїх дітей. Чому так відбувається — це тема окремої статті. А ми перейдемо до тренера та його професії.
Спорт диктує свої правила гри і щоб досягти тут успіху, потрібно не просто знати їх, а й правильно застосовувати, а відбувається це шляхом реалізації потенціалу та вміння перетворити накопичений досвід у результат на змаганнях. Саме здобутки вихованців визначають успіх тренера. Тому основним об’єктом дослідження, вивчення та роботи для тренера є його спортсмен. Тут вже немає тієї свободи вибору, як у сім’ї, тут існують умови, ігноруючи які виховати чемпіона не вийде ніколи.
Тому з першої хвилини увага тренера прикута до спортсмена і починається тривала та кропітка, часто невдячна, робота з реалізації дитини у цьому виді діяльності.
Першою та найголовнішою умовою групового тренування є забезпечення індивідуального підходу до спортсмена. До речі, багато батьків, з піною біля рота вимагають саме цього щодо їхнього улюбленого чада. Ну, давайте розбиратися в цьому питанні.
Освоюємо новий вид спорту
9-й турнір зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на подвійному міні-батуті присвячений пам’яті В.О. Гака
З 24 по 30 червня 2024 року у Дніпрі відбувся 9-й турнір зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на подвійному міні-батуті присвячений пам’яті В.О. Гака, в якому брали участь команди із Запоріжжя та Дніпра, а також спортсмени із тимчасово окупованих міст Бердянська, Сєвєродонецька, Лисичанська, Мелітополя. Дніпро представляли Будівельна академія, фітнес-клуби Феррум, Планета спорту, КДЦ.
Перша частина, вже за традицією, де виступали наймолодші акробати, була проведена у спортивних залах (на місцях). Переважна більшість спортсменів успішно впоралися з поставленим завданням та виконали свої розряди, що говорить про якісну підготовку тренерами (Боровкова Орина Олександрівна та Алєксандрова Крістіна Віталіївна) своїх вихованців. Другу частину (основну) провели на нашій базі у залі акробатики спорткомплексу ПДАБА. Не дивлячись на важкий час і перешкоди, свято спорту вдалося і все задумане вийшло. Загальна кількість учасників становила понад 160 осіб.
Змагання проводилися на двох акробатичних доріжках та подвійному міні-батуті. На цих акробатичних снарядах і продемонстрували свою майстерність як юні спортсмени з юнацьких розрядів, так і досвідченіші спортсмени (призери та переможці Чемпіонатів України, Всеукраїнських змагань, а також член національної збірної команди України, бронзова призерка Кубка світу та Чемпіонату Світу зі стрибків на акробатичній доріжці – Аліса Кутова), які виступали за 1 спортивним розрядом, КМС та програмою МС.
Що ж до результатів, то місця розподілилися наступним чином:
Акробатична доріжка
3 юнацький, молодша група, дівчата: перше місце – Ломейко Поліна (Запоріжжя), друге – Золотарьова Ольга (Запоріжжя) та Авагян Кіра (Феррум, Дніпро), третє – Павленко Анастасія (Запоріжжя).
3 юнацький, молодша група, хлопці: переможець – Сідан Олександр (СА, Дніпро), другий – Панащенко Михайло (ПС, Дніпро), третій – Іванцов Євген (Запоріжжя).
3 юнацький, старша група, дівчата: 1 місце – Літвіненко Мілана (Запоріжжя), 2 місце – Дмитренко Єлизавета (Запоріжжя) та Кусій Дар’я (Запоріжжя), 3 місце – Гібнер Аніта (СА, Дніпро).
3 юнацький, старша група, хлопці: переможець – Головач Матвій (СА, Дніпро), срібний призер – Павленко Кирило (ПС, Дніпро) та Домаранський Роман (ПС, Дніпро), бронзовий призер – Сенча Артем (ПС, Дніпро).
2 юнацький, молодша група, дівчата: переможниця – Шаповалова Вероніка (ПС, Дніпро), срібна призерка – Шмідт Ольга (ПС, Дніпро), бронзова призерка – Стародубець Діана (Запоріжжя).
2 юнацький, молодша група, хлопці: перше місце – Шебко Тимофій (Запоріжжя), друге – Євенко Ігор (Запоріжжя), третє – Хіміч Рінат (ПС, Дніпро).
