БОРОТЬБА БАЖАНЬ
За інших рівних умов підготовленості: фізичної, тактичної, технічної тощо, перемагає той спортсмен у якого Бажання перемогти сильніше.
Я ще не зустрічав спортсмена, який не хотів би стати чемпіоном. То чому ж із 100% тих, хто цього прагне, чемпіоном стає лише один?
Насамперед , потрібно зрозуміти, чи справді це твоє бажання, а не нав’язане кимось. Дуже часто причиною програшу є саме нав’язане бажання (наприклад,виправдати очікування батьків, суперечка з другом, тобто зовнішня мотивація про яку я писав раніше) через це людині бракує внутрішніх ресурсів для перемоги.
Але що робити, якщо бажання справді твоє, але все одно програєш?
Відповідь криється у готовності йти на жертви. чим більша ця готовність тим сильніше твоє бажання,І якщо ти програв, це означає, що твій суперник був готовий віддати за перемогу більше.
Не заглиблюючись, скажу простими словами. той хто часто і надовго виходить із зони комфорту, підтверджує своє бажання не словами, а вчинками. Можна щодня говорити про те, як сильно хочеш перемогти (я часто таке бачу), але не зробити двох додаткових присідань, а можна мовчки відпрацювати 4 години на тренуванні,навіть якщо багато чого не виходить і тренер незадоволений і не хвалить, -і все одно продовжувати працювати так день за днем.
Гадаю, різниця очевидна.
Справжнє бажання змушує терпіти
там, де інші здаються, і саме воно приводить до справжньої перемоги.
А коли тренеру доводиться постійно змушувати спортсмена працювати (про це я теж писав раніше).
На тренуванні дуже добре видно, хто насправді хоче стати чемпіоном, тут нікого не обдуриш.
СЕНС спорту або чому його кидають!
Чи знаєте ви, що до 13 років 70% дітей ідуть зі спорту?
Окрім проблем державної системи, фінансів, навантажень (як фізичних, так і психологічних), травм, стосунків із тренером та інших, є одна, яка перетворює дитячі очікування та натхнення на самому початку на пародію на успіх наприкінці, та небажання продовжувати цим займатися.
Як правило, коли дитину приводять у спорт, батьки погоджуються, що їй буде дискомфортно, але це зовсім не гарантує, що вона витримає тиск спортивних вимог і тим більше, що захоче це робити.
Перекладаю зрозумілою мовою. Коли у батьків на умі тільки медалі та результат, для дитини це не має взагалі жодного СЕНСУ, особливо в ранньому віці. Для неї шоколадка наприкінці змагань значить більше, ніж медаль чи розряд.
Саме відсутність сенсу не дає можливості більшості дітей долати труднощі та рости над собою. Особливо під тиском зовнішньої мотивації, про яку я писав у минулому дописі.
А тепер, угадайте, хто створює (або не створює) сенс для дитини в заняттях спортом (доволі суворій діяльності для дитячого організму і тим паче психіки), коли вперше приводить її до спортзалу?
Присікаючи ваше бажання як зазвичай скинути всю відповідальність на тренера, напишу, що завдання тренера — ДОПОМОГТИ досягти поставлених цілей, сенс яких має не просто добре знати спортсмен, а ще й сильно відчувати його (сенс).
Вчинки з відчуттям сенсу ведуть до цілісності. Але звідки вам про це знати?
І якщо деякі батьки бачать сенс спорту тільки в завоюванні медалі, проходьте повз спортзал. Вам і вашій дитині тут не місце, особливо в нашому клубі.
Форум “акТИвні”
Орина Боровкова від нашого клубу прийняла участь у форумі “акТИвні” .
Дуже цікавий досвід, обмін думками та нові контакти
Тренерські категорії
Щоб бути видатним тренером, потрібно стати найкращою версією себе.
Вітаю Орину Олександрівну та Крістіну Віталіївну з присвоєнням тренерської категорії!
У нашому клубі всі стають кращими!
Ціна винятковості: чому страх батьків вбиває перемоги
«Те, що ви робите, набагато важливіше за те, що ви при цьому відчуваєте. Це ціна, яку доводиться платити за можливість вести унікальне, виняткове життя!» — Робін Бенінкаса.
То чому ж абсолютно всі батьки зациклені на тому, що відчуватиме їхня дитина, а не на тому, що вона зробить і ким стане? Відповідь та сама. СТРАХ! І доки це почуття культивуватиметься в сім’ях, про жодне зростання та перемоги у спорті не може бути й мови.
Ефект надвисокої планки: як виховати чемпіона
У процесі підготовки до змагань тренеру необхідно організувати навчання так, щоб воно було цікавим, викликало азарт і мотивувало спортсмена.
Цей процес має складатися з послідовних викликів, які спортсмену потрібно подолати.
І якщо ця фінальна планка виявиться вищою за завдання, поставлене на самих змаганнях, то виступ автоматично буде успішним у всіх сенсах.
Усуваємо наслідки обстрілів
Дах полагодили, вікна на черзі.
