ПОДОЛАННЯ СТРАХУ У СПОРТІ
Основою успішного виступу на змаганнях та досягнення високих результатів у спорті є виховання спортивного характеру.
Воно включає ряд необхідних дій та внутрішніх перетворень під впливом (тиском) вимог спортивної підготовки.
Боротьба зі страхами, що виникають, як у процесі підготовки, так і при виступі на змаганнях — є фундаментальною з психологічної точки зору.⠀
Річ у тому, що на змаганнях домінують психологічні чинники, і від того, як спортсмен із ними впорається, залежить успіх його виступу.
Саме тому навчання подоланню страху має бути одним із постійних компонентів педагогічного процесу. Воно впливає як на спортивне вдосконалення, і формування особистості спортсмена.
А що говорить про це сучасне ліберальне «виховання». Боже збав. Навіщо травмувати психіку дитини? З такими словами тато нашого колишнього спортсмена (хлопчика-підлітка) забрав його перед початком виступу після «на його думку» невдалої розминки.
От і доводиться сучасному тренеру танцювати між двома вогнями і переконувати таких переляканих батьків (так, саме батьків), що не такий страшний чорт, як його малюють.
Я думаю, ви сильно здивуєтеся (а може, і ні) коли дізнаєтеся, що в більшості випадків основною перешкодою на шляху до успіху в спорті стоять саме всезнаючі (читайте, неосвічені і при цьому доводячи тренеру свою правоту), егоїстичні (тренуйся так, щоб мені було зручно, а то закрию тебе в кімнаті на ключ) і боягузливі (менше ризику та травм, щоб не відчувати почуття страху та занепокоєння) батьки, які не тільки заважають вихованню чемпіона, але навіть не дають розкрити потенціал закладений природою.
Я МАТИ, Я КРАЩЕ ЗНАЮ СВОЮ ДИТИНУ
Не відкрию вам секрету, якщо напишу, що тренер є другим батьком для дитини.
У цій статті йтиметься про знання про дитину, як з боку батьків, так і з боку тренера. У нашій багаторічній роботі з дітьми нам часто доводиться чути фразу «я мати, я краще знаю свою дитину». До речі, від батьків чоловічої статі такої фрази ми ніколи не чуємо. Це так, на поміркувати.
Повертаючись до теми, у мене виник інтерес і бажання розібратися, а хто ж справді знає краще дитину – батьки чи тренер?
Сім’я за фактом свого існування дає безмежні можливості для вивчення дитини і цим залишає тренера далеко позаду. Оскільки перед приходом у спорт у батьків є кілька років на виховання дитини та формування її особи. Але на превеликий жаль, з особистих спостережень, скажу, що переважна більшість молодих батьків не займаються вивченням, вихованням та формуванням своєї дитини. І на підтвердження цього наведу соціальне опитування однієї матусі із запитанням: «Ким ви бачите свою дитину в майбутньому?». Відповіді такі: нехай сам вирішує, головне, щоб хорошою людиною був; щасливою людиною; ми про це не думаємо й надалі в тому самому ключі. Ще педагог Макаренко писав: «Виховання, як і будь-яка інша справа, повинна мати мету, інакше матимете випадковий результат, який вам не сподобається». Ось і маємо те, що маємо. Але це найважливіше, що потрібно зробити — визначитись з метою і лише потім реалізовувати намічений план. Але перш, ніж визначитися з метою, потрібно зрозуміти хто перед вами, потрібно познайомитися зі своєю дитиною. Потрібно любити свою дитину (але любити істинно) – це означає придивлятися до неї, зрозуміти яка вона і що їй потрібно. Це і є та увага, якої так не вистачає сучасним дітям і звідси виникають усі подальші біди. А насправді все дуже просто. По очах видно, треба просто вдивлятися.
Навіть при поверхневому аналізі видно, що, отримавши величезну можливість у вивченні своєї власної дитини, багато батьків просто ігнорують цей факт і найчастіше не знають своїх дітей. Чому так відбувається — це тема окремої статті. А ми перейдемо до тренера та його професії.
Спорт диктує свої правила гри і щоб досягти тут успіху, потрібно не просто знати їх, а й правильно застосовувати, а відбувається це шляхом реалізації потенціалу та вміння перетворити накопичений досвід у результат на змаганнях. Саме здобутки вихованців визначають успіх тренера. Тому основним об’єктом дослідження, вивчення та роботи для тренера є його спортсмен. Тут вже немає тієї свободи вибору, як у сім’ї, тут існують умови, ігноруючи які виховати чемпіона не вийде ніколи.
Тому з першої хвилини увага тренера прикута до спортсмена і починається тривала та кропітка, часто невдячна, робота з реалізації дитини у цьому виді діяльності.
Першою та найголовнішою умовою групового тренування є забезпечення індивідуального підходу до спортсмена. До речі, багато батьків, з піною біля рота вимагають саме цього щодо їхнього улюбленого чада. Ну, давайте розбиратися в цьому питанні.
Друга вища освіта
ПРО ВІДСУТНІСТЬ СПОРТИВНОЇ КУЛЬТУРИ
Аналізуючи ситуацію з розвитком професійного спорту в Україні загалом та дитячого спорту зокрема (на прикладі нашого виду) за останні кілька десятків років, приходжу до невтішних висновків.
Замість розквіту та розвитку, спостерігається повільне, а в деяких випадках, стрімке згасання.
Причини тут різні: історичні, економічні, політичні, соціальні, війна тощо. Але є, як на мене, найголовніша (корінна так би мовити) – це відсутність спортивної культури. Ця ситуація не виникла з нізвідкіля, вона крокує поруч із відсутністю політичної культури, фінансової, медичної тощо. І те, що ми бачимо зараз, це результат безвідповідального ставлення насамперед до самих себе протягом тривалого часу.
Ось вам кілька яскравих прикладів:
— при виборі тренера, на що ми звертаємо увагу? А я вам скажу, оскільки багато років проводжу подібні дослідження та володію певною статистикою. На його компетентність (справжній професіоналізм) ми звертаємо увагу в останню чергу. Головне, щоб він нам сподобався. Ось на чому, ґрунтується вибір більшості. А якщо він каже те, що ми хочемо почути, ми вважаємо, що витягли золотий квиток, оскільки він нас чує і розуміє.
— другий, ще важливіший. Ми хочемо, щоб він тренував так, як ми хочемо (ґрунтуючись на нашому досвіді та знаннях) і вважаємо своїм обов’язком постійно втручатися у тренувальний процес, роздаючи нескінченні рекомендації. Прошу зауважити, не так як потрібно за методикою (хоча для більшості сучасних «тренерів» це слово мало знайоме), а так, як хочемо ми. Часто підкріплюючи своє почуття правоти словами: «я ж мати», «я краще знаю свою дитину».
Наслідки ситуації, що склалася, дуже серйозні, хоча на перший погляд і не завжди помітні.
По-перше, не формується резерв із якісних спортсменів, які в майбутньому зможуть не просто виступати за країну, а вигравати.
Найкраща спортсменка СК «ВІВАТ» за 2023 – Кутова Аліса
• Переможниця чемпіонату Дніпропетровської області серед дівчат зі стрибків на акробатичній доріжці, Кривий Ріг, 2023Активна підготовка до опалювального сезону
Здатність віддавати, не вимагаючи нічого натомість — ось найвищий ступінь прояву турботи і патріотизму.
Подумайте, що особисто ви зробили для інших, перш ніж вимагати щось для себе.
Активно готуємось до опалювального сезону, щоб наші спортсмени могли тренуватися у теплій спортивній залі.
КОРОТКО ПРО ВИБІР ТРЕНЕРА ТА СПОРТИВНОЇ СЕКЦІЇ
Не шукайте зручності. Не шукайте тренера чи секцію ближче до будинку (краще прямо у під’їзді). Якщо вам потрібний розвиток, то неминуче доведеться щось змінити у своєму житті, десь підлаштуватися під ті умови, які й забезпечують цей розвиток. Інакше ви отримуватимете те, що маєте, а іноді й найгірший результат. Є маса секцій та гуртків біля будинку, але в більшості з них не створено умов для досягнення результату та повного розкриття потенціалу дитини. Більшість із цих зручних гуртків пустушки. Крім розкрученої реклами, всередині мильна бульбашка. І ось чому.
Щоб створити справжні умови для розвитку дитини в конкретному виді спорту, потрібно зібрати докупи багато (часто суперечливих) обставин. Для цього потрібні роки напруженої праці.
Ось основні критерії, на які слід звернути увагу при виборі:
- Наявність спеціалізованого спортивного залу з необхідним інвентарем;
- Наявність професіоналів, що забезпечують зростання (тут потрібно бути особливо уважним);
- Наявність методики або програми, за якою здійснюється процес розвитку;
- Наявність минулих та нинішніх результатів вихованців цієї секції;
- Наявність правильної системи відносин між тренерами та батьками;
- Наявність інтегрального виду підготовки (здавання спортивних нормативів, участь спортсменів у різних видах виступів та рангів змагань). Саме цей вид підготовки забезпечує повне розкриття природних здібностей дитини та реалізації її як особистості. Тому слід замислитись, коли у «спортивній» секції не передбачено описаний вид підготовки;
- Нарешті, орієнтованість тренера не лише на отриманні позитивних емоцій у дитини, а пріоритет на навчання, виховання та досягнення.
Ці пункти забезпечать вам розуміння, чи зможе обраний тренер чи секція допомогти досягнути вашій дитині успіху у спорті. Якщо вам та вашій дитині потрібно дійсно це.
Але перш ніж робити вибір на користь справжньої спортивної секції, слід відповісти собі на запитання: чи готовий я до змін у своєму житті та конкретним діям заради розвитку моєї дитини.
Якщо ж ні, то, будь ласка, не морочте голову своїми хотілками людям, які віддають себе цілком заради ваших дітей.
