Акробатика в Днепре и Запорожье

Тренер — це людина, яка розвиває свого вихованця. Але в суспільстві споживацтва він платить величезну ціну за свою високодуховну діяльність. Це проявляється в нещасливому чемпіоні (медаль за будь-яку ціну), недоброзичливих батьках (втрата впливу на дитину), заздрощах оточення (насамперед колег). Тож і виходить: що більше гарує тренер для досягнення результату, то більше ненависті він вигрібає від оточення.

Коли спортсмен викладається на тренуваннях лише під тиском тренера (для спортсмена це зовнішня мотивація) — це примус. За тривалого її використання у дитини виникає тільки відраза до спорту і навіть до медалей. На жаль, ця схема взаємин «батько-дитина» використовується не лише у спорті, а практично скрізь, і вона має свої вигоди для обох сторін. Для тренера це контроль та відповідальність, для спортсмена — безпека та реалізація. Але це часто призводить не до справжнього задоволення, а дає зворотний ефект.

Та звідки ж дитині взяти внутрішню мотивацію, тобто натхнення? На жаль (багаторазово перевірено на собі), особистий приклад у наш час НЕ ПРАЦЮЄ. Якщо сильно пощастить, то до тренера прийде така натхненна дитина з розвиненою вимогливістю до себе та притомними батьками, і тоді справжній успіх — це справа часу. У більшості випадків приходять не такі діти. І доводиться застосовувати вищеописану схему взаємин, яка зрештою приносить розчарування всім.

У молодих видах спорту це посилюється ще й тим, що чекати, поки спортсмен дозріє до власної внутрішньої мотивації, немає часу, і результат потрібен уже зараз.

Ось і виходить замкнене коло.

Щоб поганого тобі не зробили, у тебе завжди є вибір, опуститись до їхнього рівня або вирости над собою.

Вікна закінчили.

p.s. Тепер у залі стало світліше!

«Те, що ви робите, набагато важливіше за те, що ви при цьому відчуваєте. Це ціна, яку доводиться платити за можливість вести унікальне, виняткове життя!» — Робін Бенінкаса.

То чому ж абсолютно всі батьки зациклені на тому, що відчуватиме їхня дитина, а не на тому, що вона зробить і ким стане? Відповідь та сама. СТРАХ! І доки це почуття культивуватиметься в сім’ях, про жодне зростання та перемоги у спорті не може бути й мови.

У процесі підготовки до змагань тренеру необхідно організувати навчання так, щоб воно було цікавим, викликало азарт і мотивувало спортсмена.

Цей процес має складатися з послідовних викликів, які спортсмену потрібно подолати.

І якщо ця фінальна планка виявиться вищою за завдання, поставлене на самих змаганнях, то виступ автоматично буде успішним у всіх сенсах.