РЕАЛІЗАЦІЯ СЕБЕ ТА ЗАДОВОЛЕННЯ
Сучасний тренд прожити щасливе життя диктує особливе його розуміння. Я б сказав, сильно перекручене та далеке від істини.
Пропоную вашій увазі власну версію розуміння цієї теми.
Особисто я поділяю життя людини на два умовні етапи – до «дозрівання» і після.
У першому, задоволення від особистісного зростання, інвестиції в себе та задоволення інстинктивних потреб. Так би мовити, здоровий егоїзм, який не завдає шкоди і не руйнує інших людей.
Пізніше задоволення від реалізації духовних потреб. І справжньому служінню своєму народові та людству. Тут вже на перше місце дедалі частіше виходить жертвування, у позитивному сенсі цього терміну. До жертви також треба бути готовим. Непідготовлена людина не здатна пожертвувати навіть краплею своєї енергії чи уваги заради іншого. Вона зациклений на собі. І навіть під тиском. Змусити можна, але це не принесе радості ані тому, хто віддає, ані тому, хто змусив. В ідеалі, жертва має бути усвідомленою та добровільною, без очікування чогось назад. Ось це свідчить про готовність.
На основі цих висновків, дуже умовно можна уявити різні варіанти життів. Найгірший, середній та ідеальний. Насправді ж сценаріїв життя стільки, скільки людей на землі і особисто в кожного, варіантів «долі» безліч, це залежить від щосекундного вибору людини постійно.
Інвестування в себе передбачає комплексний підхід, де розвиток здійснюється за всіма напрямами. Це важкий процес, але він формує успішність життя після дозрівання. Пропалюючи бездумно першу половину життя і не напрацьовуючи внутрішні якості, після «находження» себе доведеться все одно цим займатися, щоб реалізувати своє призначення. А коли тобі далеко за 20, зробити це не так просто, як морально, так і фізично. Доведеться заново будувати своє «особисте» життя, найчастіше, коли вже під боком чоловік чи жінка, і пара живчиків, які ще більше ускладнюють процес.
Ідеальний варіант передбачає цілісність життя як до цього моменту, так і після.
Найгірший сценарій (пропалювання життя) – передбачає зміщення цього етапу на значно пізніший період, а часто цей “період” так і не настає. Людина не розуміє, що з нею відбувається, в якому напрямку “плисти” і що робити, живе помилковим розумінням твердження “жити сьогоднішнім днем”. І вона думає, що бере від життя все, концентруючи свою увагу лише на одержанні задоволення, навіть не підозрюючи, що до справжнього щастя це не має жодного стосунку.
Трапляються перекоси, коли в першій частині життя людина навпаки багато часу займалася розвитком, не залишаючи часу і не дозволяючи собі задовольняти потреби саме цього етапу. У результаті, дозрівши до зрілого рівня і отримавши всі можливості, вона починає задовольняти потреби надмірно і може завдати своєму життю не меншої шкоди, ніж несвідома людина, яка пропалює життя. Ця людина вже має чітке розуміння своїх дій, отже вона має тягар відповідальності за них, на відміну від людини, яка цього не розуміє.
Мораль цієї байки така: чим раніше людина почне займатися собою свідомо, не забороняючи собі те, що вона хоче підсвідомо і відчуваючи свою особистісну міру, тим більше задоволення вона отримає від життя. При цьому реалізувавшись як особистість і виконавши своє завдання, поставлене їй вище. А отже, проживе більш змістовне та щасливе життя.
Акробатика акробатике рознь
Каждому человеку свойственно стремление реализации себя в жизни. Это стремление может иметь разные формы в зависимости от выбранной сферы деятельности, но всегда успешной реализации этого желания сопутствует наличие того или иного навыка или совокупности навыков. Приобретенный навык нужно перевести в умение и только тогда можно утверждать, что человек что-то умеет в жизни. Но и этого еще недостаточно для успешной реализации себя. Ведь, если тебя научили читать, это еще совсем не значит, что ты будешь великим мыслителем или философом. А если научили писать, то это еще не гарантия того, что в будущем ты обязательно будешь писателем. То же самое касается и акробатики (как в принципе и любого другого вида спорта). Это умение всего лишь инструмент в жизни, которым можно пользоваться для достижения цели, а можно положить на полку пылиться, как например, удостоверение мастера спорта и этот навык останется только в памяти. Есть и третий вариант, который получил сейчас широкое распространение, когда научившись делать акробатический элемент, ребенка переполняет чувство гордости и при любой возможности он демонстрирует публике свой необыкновенный навык, испытывая при этом огромное удовольствие и что самое главное (и самое ошибочное), ощущая себя настоящим акробатом. Так вот. Научить ребенка делать акробатический элемент это одно, а научить быть спортсменом и чемпионом, это совершенно другое. Во втором случае нужно уметь использовать эти выученные элементы для достижения результата, для выигрыша на соревнованиях, для выполнения разрядов. Это уже совершенно другой уровень развития.Только для думающих людей (часть 4)
Во все времена рождались, рождаются и будут рождаться дети, которых природа наградила незаурядным и пытливым умом. Вырастая, такие дети превращаются в отдельную категорию подростков, для которых существующая система обучения не является ни интересной, ни перспективной. Они в ней не видят смысла и очень часто для них она слишком легкая и при малейших напряжениях они легко догоняют всю пропущенную программу. В принципе это и неудивительно, поскольку то, что сейчас происходит в школах и в вузах, трудно назвать образованием. Такие подростки не уважают эту систему, поскольку понимают, что им ничего ценного она не даст в жизни, у них пропадает интерес к учебе и они в силу своего возраста ищут другие способы самореализации. Но проблема нашего времени в том, что у них нет правильных авторитетов, поскольку эти дети действительно умные и родители с устаревшим багажом знаний не могут им даже ничего противопоставить и соответственно не могут заслужить уважение в глазах собственного ребенка. А те примитивные методы «воспитания», которые проявляются в виде наглого подавления, оказывают лишь сопротивление со стороны ребенка и еще больше унижают родителя. У родителей остается лишь один рычаг управления, это финансовая зависимость их детей. И эта зависимость «живет» очень короткий период именно для таких подростков, потому что первым делом, они будут стараться от нее избавиться. И так проглатывается первая наживка и навязанный идеал нашему обществу и как следствие современного воспитания – это стремление к финансовому успеху. Все остальное отходит на второй план, а в некоторых случаях уничтожается полностью, лишая молодое поколение свободы выбора. Так как была проделана огромная работа с нашим населением по уничтожению примеров для подражания (другими словами уничтожили ориентиры, по которым подросток может выбирать для себя перспективы развития) то такие дети остались в полном одиночестве и могут рассчитывать только на себя.
Свежие комментарии