АНОНС НОВОЇ РУБРИКИ
За останні три роки мною була написана велика кількість статей, де докладно розглядалися сучасні проблеми та помилки у вихованні дітей (як у побутовому житті, так і у формуванні спортивного характеру). Теми публікацій бралися безпосередньо виходячи з особистих спостережень у процесі тренувань. Заради справедливості слід зазначити, що моє бажання висвітлити проблеми, що не дозволяють досягти необхідних спортивних результатів, викликало (особливо спочатку) спалахи обурення, а іноді і агресивного неприйняття. Це добре ілюструється коментарями під моїми особливо популярними статтями, що набрали велику кількість лайків. Особисто мене цей факт зовсім не дивує, оскільки такому явищу є причина та пояснення, і мені добре відома його природа. Тішить той факт, що поряд з «кричущими» і незадоволеними (а це мала частина), були і є люди (більша частина), які розуміють і поділяють проблеми сучасних тенденцій розвитку дітей. І це не «всезнаючі» мами, а шановні особистості, компетентні професіонали, люди з великої літери та лідери своїх сфер діяльності, а також велика кількість людей, які думають. Більшості моїх улюблених критиків так і не вдалося зрозуміти, що мої справжні наміри були зовсім не в тому, щоб принизити, зганьбити або образити дбайливих батьків (хоча ще треба розібратися, що є справжня турбота про дитину). Адже більшість помилок допускається якраз через нерозуміння реалій. Своїми статтями я якраз і ставив завдання, дати інформацію для розуміння і я один із перших, хто зацікавлений, щоб ці помилки були виправлені, оскільки я тренер і моя робота сильно ускладнюється цими недоліками, тому що вони не дозволяють перспективним дітям повністю розкрити свій потенціал та реалізувати його в необхідному обсязі.⠀
Я сміливо та відкрито вказав на неприємні моменти, позначив проблематику та виявив відхилення «від норми». Один із небагатьох виставив ці питання на публічний огляд. Хто хотів, ті осмислили та прийняли цю інформацію, ті ж, хто відкинув, на жаль, продовжать наступати на одні й ті самі граблі, доки не усвідомлять потреби у змінах.
⠀
І ось, як мені здається, настав час дати інформацію іншого роду, а саме, що робити у вихованні дітей в умовах сім’ї, щоб потім легше було «інтегрувати» їх у соціальні групи (дитячі садки, спортивні секції, школи тощо). Ця інформація буде надана у найзагальнішому вигляді (так би мовити, основні орієнтири), яка допоможе зацікавленим батькам у вихованні необхідних якостей та дозволить реалізувати природний потенціал дитини у обраній сфері діяльності.
⠀
Я повністю за справжній розвиток дитини. Але багато хто досі не розуміє, що справжній розвиток і навчання, це далеко не те, що вони собі уявляють. Саме тому я анонсую нову рубрику під назвою «Основи правильного виховання», де я спробую дати це розуміння.⠀
⠀
Від себе додам: формування особистості, розкриття творчого потенціалу, реалізація спортивних здібностей, творення на благо суспільства – ось основні, але далеко не єдині завдання, які я та наш клуб ставить під час роботи з дітьми.
⠀
Далі буде….
Только для думающих людей (часть 3.1)
Ошибка в воспитании 1
«Человек может стать человеком только путем воспитания. Он – то, что делает из него воспитание». Иммануил Кант.⠀
Большинство родителей совершает одну и ту же ошибку при воспитании своего ребенка. Они пользуются двумя, тремя приемами, в основном приемами подавления воли и манипуляции, основанные на чувстве вины или жалости, все время пока ребенок не достигнет совершеннолетия. Не зря существует, на мой взгляд, самая греховная и популярная фраза «для меня мой Вася всегда будет ребенком». Вот Вася и остается ребенком всю жизнь и не может без мамы ни на работу устроиться, ни жену найти, ни тарелку помыть. Наблюдая воочию за этим массовым «убийством воли» прихожу к выводу, что есть три категории родителей. Первые вообще не соображают, что происходит, поскольку зациклены в основном на себе и своих потребностях, а вторые четко понимают, что делают. И у меня возникает вопрос ко вторым. Это же как нужно любить себя и не любить своего ребенка, чтобы осознанно выращивать себе безвольного раба, лицемерно прикрывая свою «деятельность» любовью и заботой о ребенке? В третьей категории есть и понимание и правильные действия, но таких людей меньшинство.
⠀
Но вернемся к воспитанию. Если посмотреть немного глубже на сам процесс развития ребенка, то несложно догадаться, что ребенок в 5 лет и 15 лет, это совершенно разные люди. То есть ребенок во время роста и развития банально меняется во всем. А вот методы (если это вообще методы) скорее пару воспитательных приемов остаются все теми же. Как по мне, это должно наталкивать на элементарные мысли, что с ростом и развитием ребенка, должны меняться и методы воспитания, а соответственно и формы влияния на ребенка. То есть от простого к сложному. В раннем возрасте вполне достаточно примитивных средств влияния для нужного эффекта, а вот в более старшем нужны и соответствующие методы. И вот здесь как раз возникает самая большая проблема. Большинство родителей в этом вопросе не развиваются. Их интеллектуальное развитие заканчивается на знании сортов пива и видов сыров, которые подходят или нет под ту или иную марку алкоголя. А нужно бы знать немного больше о том, что с возрастом уровень потребности в самовыражении ребенка меняется и становится более сложным. Мальчик в 10-12 лет испытывает больше индивидуально эгоистичные потребности, нежели подросток 14-16 лет, для которого более глобальные проблемы выходят на первый план и потребность в самоутверждении за счет реализации в чем-то большем, проявляется все больше и больше. Ведь что такое воспитание – это спокойное, кропотливое дело мудрых людей, дело, результаты которого сказываются через десятилетия (Сухомлинский). А если посмотреть на этот процесс глазами ребенка, то это полное копирование поведения родителей. Когда родители перестают развиваться, они уже не могут правильно влиять на своего ребенка и соответственно воспитывать его. Нужно постоянно показывать правильный пример своему ребенку и делать это каждый день, если вы хотите иметь на него положительное влияние.
Свежие комментарии