ЯК НЕ ТРЕБА ВЗАЄМОДІЯТИ З ТРЕНЕРОМ
Багаторічні спостереження дають підставу виділити два перегини, які часто зустрічаються при спілкуванні з тренером. Поряд з тими батьками, які після кожного тренування очікують посекундний звіт про свою дитину та її «успіхи», є й такі, які вважають за краще мінімізувати цей момент і черпають інформацію виключно від дитини. У цій статті увага буде приділена другому способу відносин, оскільки, на мій погляд, він деструктивніший, ніж перший. Безумовно, все суто індивідуально (у кожного своє власне уявлення про те, як це потрібно робити), але я ставлю за мету показати явище.
Думаю, не потрібно бути науковим діячем, щоб усвідомити, що дитина не здатна дати адекватну оцінку ситуації (тренувальному процесу) і в принципі не повинна це робити. Перша помилка, яку часто припускаються такі батьки, це починають за спиною тренера критикувати його дії. Мовляв, не приділяє уваги/не так подивився/не то сказав, або ж в інший бік – дав надто складне завдання/надмірно вимагає/упереджено ставиться та й інше. Буває так, що в процесі підготовки спортсмен, набуваючи бійцівських якостей, починає відхилятися від сімейного укладу і чим більше, тим менше він стає схожим на своїх близьких родичів і тут трапляється друга поширена помилка, коли один із батьків приходить у спортзал і влаштовує скандал. Після чого йде з гордо піднятою головою і навіть не здогадується про те, що своєю поведінкою перекреслив спортивне майбутнє дитині, відбивши бажання у тренера ВКЛАДАТИ душу в такого спортсмена. Дитина може й надалі відвідувати тренування, отримувати увагу, рекомендації з виправлення помилок і навіть певну допомогу, але ВКЛАДАТИСЯ в неї тренер вже не буде. Відкрию маленький секрет для таких батьків. Якщо тренер не буде зацікавлений у спортсмені, то результату ніколи не буде, яким би талановитим не був спортсмен.
Далі ситуація посилюється за таким сценарієм. Оскільки метою скандалу служить повернення до старого сімейного способу виховання (читайте придушення) і грубе неприйняття нових форм якостей характеру, то батьки різними способами починають схиляти тренера саме до цього і всіляко намагаються вплинути на процес розвитку спортсмена. Треба пам’ятати, що справжній професіонал НІКОЛИ не враховуватиме подібні побажання батьків і не дозволить втручатися у свою роботу, з чого випливає наступний факт: пропорційно зростаючому впливу тренера, вплив батьків буде стрімко зменшуватися. Це викликає внутрішню паніку і в хід йде все, що можна придумати, від приниження тренера в очах дитини до фізичної перешкоди розвитку: коли дитину замикають у кімнаті, щоб не йшла на тренування або кидають парасолькою в голову дочки, при зробленому виборі піти в спортзал, замість того, щоб посидіти вдома з мамою.
Я навів кілька конкретних прикладів помилок, які часто зустрічаються з боку батьків при взаємодії з тренером. А їх безліч. І всі вони мають тільки одну явну причину – нерозуміння, що виникає від неповноти інформації про процес, що відбувається. Річ у тому, що спорт висуває низку вимог до спортсмена, ігнорувати які тренер ніяк не може, звідси і всі його дії, які батьки мають чітко розуміти та в ідеалі підтримувати.
Правильна ж взаємодія передбачає систематичне (не обов’язково щодня) спілкування з першоджерелом, тобто із вашим тренером. Особливо коли щось незрозуміло чи не подобається. Справжній професіонал завжди пояснить причину своїх вчинків та перспективи, що йдуть за ними (якщо не може, це не професіонал і можете сміливо помахати йому рукою).
І останнє: заявивши тренеру про своє бажання зробити з дитини чемпіона, бажано завжди пам’ятати, що справжній спортсмен виховується за законами спорту і до цього потрібно бути готовим.
P.S. Аналізуючи причину непрямого збору інформації замість прямого спілкування, зазвичай, з’ясовується дуже цікавий факт таких батьків. Але це вже зовсім інша історія.
АБСОЛЮТНИЙ ТРІУМФ
4-5 квітня у Києві відбулися Всеукраїнські змагання зі стрибків на подвійному міні-батуті серед вікових груп у рамках чемпіонату України зі стрибків на батуті.
Брали участь спортсмени з Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської областей.
Нашу область представляли 4 спортсмени спортивного клубу “Віват”, які показали наступні результати:
- Павлова Ярослава − 1 місце （2013-2014）
- Кутова Аліса − 1 місце （2011-2012), виконала найскладнішу комбінацію серед усіх дівчаток
- Саклаков Дмитро − 1 місце （2013-2014）
- Савков Андрій − 1 місце （2011-2012), виконав найскладнішу комбінацію серед хлопчиків
Вітаємо спортсменів та їх тренерів із шикарним виступом та бажаємо подальших перемог на міжнародному рівні.
Особлива подяка нашим захисникам та організаторам змагань.
Все буде Україна!
ІХ відкрита першість спортивного клубу «Віват»
З 19 по 25 грудня 2022 року у Дніпрі відбулася 9-та відкрита першість спортивного клубу «Віват» зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на подвійному міні-батуті, в якому брали участь команди із Запоріжжя, Полтави та Дніпра. Дніпро представляли – Будівельна академія, фітнес-клуби Феррум, Планета спорту, КДЦ.
Перша частина, вже за традицією, де виступали наймолодші акробати, була проведена по спортивних залах (на місцях) і понад 95% спортсменів успішно впоралися з поставленим завданням та виконали свої розряди, що говорить про якісну підготовку тренерами (Боровкова Аріна Олександрівна та Кацаєва Крістіна Віталіївна) своїх вихованців. Цей відсоток значно зріс порівняно з 86% минулого року. Другу частину (основну) провели на нашій базі у залі акробатики спорткомплексу ПДАБА. На цей раз до нас приїхали гості з Полтави. Не дивлячись на важкий час і перешкоди, свято спорту вдалося і все задумане вийшло. Загальна кількість учасників становила понад 130 осіб.
Змагання проводилися на двох акробатичних доріжках та подвійному міні-батуті. На цих акробатичних снарядах продемонстрували свою майстерність як юні спортсмени з юнацьких розрядів, так і досвідчені спортсмени (призери та переможці Чемпіонатів України та Всеукраїнських змагань), які виступали за 1 спортивним розрядом, КМС та програмою МС.
Почесним гостем нашого заходу був провідний тренер зі стрибків на батуті та акробатичній доріжці, представник Міністерства Спорту України – Ярослав Віталійович Калюжний.
За традицією, хочеться відзначити всіх наших партнерів, без яких змагання не мали б святкового забарвлення та які надали цінні подарунки переможцям та призерам першості.
Що ж до результатів, то місця розподілилися таким чином:
Акробатична доріжка
3 юнацький, молодша група, дівчата: перше місце – Котовенко Кіра (СА, Дніпро), друге – Носова Анастасія (Запоріжжя), третє – Шеремет Дарина (СА, Дніпро).
3 юнацький, молодша група, хлопці: переможець – Смирнов Микита (Запоріжжя), друге місце – Петров Гліб (Запоріжжя).
3 юнацький, старша група, дівчата: 1 місце – Захарова Кароліна (Запоріжжя), 2 місце – Пучкова Богдана (Запоріжжя) та Зазимко Алеся (СА, Дніпро), 3 місце – Косенко Катерина (СА, Дніпро).
3 юнацький, старша група, хлопці: переможець – Сенча Владислав (ПС, Дніпро), срібні призери – Мартиросян Гарік (ПС, Дніпро) та Мартищук Олександр (СА, Дніпро), бронзовий призер – Головач Матвій (КДЦ, Дніпро).
2 юнацький, молодша група, дівчата: переможниця – Пащенко Владислава (Полтава).
2 юнацький, старша група, дівчата: 1 місце – Носенко Агата (Запоріжжя), 2 місце – Рябуха Ганна (Полтава), 3 місце – Філіппова Аріна (Запоріжжя).
2 юнацький, молодша група, хлопці: 1 місце – Бережний Андрій (Полтава), 2 місце – Комарист Андрій (Полтава), 3 місце – Нагірний Давид (Полтава).
Дівчата (2014 та молодші, 1 дорослий): 1 місце – Павлова Ярослава (СА, Дніпро), 2 місце – Оверченко Дар’я (Полтава);
Дівчата (2012-2013, 1 дорослий): переможниця за програмою КМС – Кутова Аліса (СА, Дніпро), срібна призерка – Тесленко Тетяна (Полтава), бронзова призерка – Кіценко Євгенія;
Хлопці (2012–2013): 1 місце – Закаблук Всеволод (Полтава), 2 місце – Геращенко В’ячеслав (Полтава), 3 місце – Дучинський Максим (Полтава);
Дівчата (2010-2011, 1 дорослий):1 місце – Артеменко Ярослава (Полтава);
Хлопці (2010-2011, КМС): 1 місце – Савков Андрій (Дніпро-Лисичанськ);
Хлопці (2014 та молодше, 1 дорослий): 1 місце – Саклаков Дмитро (Дніпро-Бердянськ);
Дівчата (2009 та старше, МС): переможниця – Мохова Юлія (СА, Дніпро), срібна призерка – Зінов’єва Ганна (Дніпро-Харків);
Подвійний міні-батут:
Молодша група (2014 та молодше), серед дівчат: 1 місце – Павлова Ярослава; серед хлопців переможцем став Саклаков Дмитро (Дніпро-Бердянськ).
Група (2012-2013): переможницею стала Кутова Аліса (Дніпро)
Група (2010- 2011): переможцем став Савков Андрій (Дніпро-Лисичанськ)
Старша вікова група (2009 та старше) серед дівчат: переможницею стала Мохова Юлія (Дніпро) та срібною призеркою стала Зінов’єва Ганна (Дніпро-Харків).
Медальний залік:
Запоріжжя: золото – 3 шт, срібло – 3 шт, бронза – 1 шт (7 медалей);
Полтава: золото – 4 шт, срібло – 5 шт, бронза – 3 шт (12 медалей);
Дніпро: золото – 12 шт, срібло – 5 шт, бронза – 3 шт (20 медалей).
Усі переможці та призери були нагороджені медалями, пам’ятними грамотами та цінними подарунками, решті спортсменів було вручено дипломи за участь та подарунки від наших партнерів. Тож із порожніми руками ніхто не залишився!)
Спортсменка року
За результатами рейтингу найкращих спортсменів спортивного клубу «Віват», спортсменкою року стала Кутова Аліса!
Сьогодні наказом обласного департаменту молоді та спорту Алісі присвоєно звання «КМС».
А за результатами виступів на чемпіонаті України (срібло в абсолютному заліку у віці 2012-2013), Алісу внесли в резерв збірної команди України.
Колектив клубу вітає Алісу з чудовим завершенням цього року та бажає подальших успіхів у спорті!
Чемпіонат України зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на батуті
9-11 грудня 2022 року у Києві відбувся Чемпіонат України серед дорослих, а також серед юнаків та дівчат зі стрибків на акробатичній доріжці та стрибків на батуті серед вікових груп.
Спортивний клуб “Віват” та Дніпропетровську область представляли Зінов’єва Анна, Мохова Юлія, Саклаков Дмитро, Павлова Ярослава, Кутова Аліса. Також за нашу область виступали найкращі спортсмени з Кам’янського та Кривого Рогу.
В результаті змагань у “молодшому” Чемпіонаті Кутова Аліса здобула срібну медаль в абсолютному заліку та виконала норматив КМС. Не вистачило однієї десятої до вищого ступеня п’єдесталу. Саклаков Дмитро фінішував у фіналі із п’ятим результатом.
Серед дорослих в особисто-командній першості Мохова Юлія також здобула срібло і разом із рештою членів команди розділили п’єдестал із найкращими спортсменами Чемпіонату.
Вітаємо наших вихованців з гарним виступом та бажаємо подальших перемог та мирного неба над головою! Все буде Україна!
ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. Частина 10: Цікавість
За словами мудрої жінки з науковим ступенем: «Цікавість – у цьому успіх людини».
Я повністю підтримую такий висновок і можу додати, що це почуття також підлягає правильному вихованню, як і описані раніше.
Ключовим моментом для батьків є не заважати, не гальмувати і не перешкоджати прагненню пізнавати світ, що властиво кожній дитині. З моменту, коли дитина починає говорити і в неї виникає мільйон питань щодня, найстрашніший гріх, це відмахуватися від неї зі словами «відчепись» або «не заважай, я зараз зайнятий (а)». Подібні фрази та поведінка батьків (людей, від яких дитина залежить і з яких бере приклад) вбивають на корені зачатки цікавості у маленької людини. Якими б зайнятими чи втомленими не були батьки, необхідно знайти можливість заповнити цю важливу потребу дитини.
Не секрет, що у житті часто доводиться робити нецікаві речі та виконувати нецікаву роботу. Друге завдання батьків (архіважливе) – це вилізти зі шкіри, але створити умови і так організувати життя своїй дитині, щоб те, що є для неї катуванням та нещастям, було страшним задоволенням. Зробити це не так складно, як здається на перший погляд, але для цього буде потрібна справжня увага та цікавість вже до життя дитини від батьків.
Ось найзагальніші робочі рекомендації з цього приводу. Насамперед треба максимально простими словами (образами) дати розуміння для чого це потрібно. Наприклад, дитина не хоче вчитися (там друзі, ти там дізнаєшся про такі речі, про які не зможеш дізнатися вдома, там спеціальні люди, які вміють зацікавити тощо), не хоче ходити на тренування (там спеціальні люди, які можуть тебе навчити робити сальто, сидіти у шпагаті, бути сильним та допоможуть виграти медаль і стати чемпіоном тощо).
Тут, щоправда, для деяких “всезнаючих” батьків, виникає невелика проблема. Треба, в очах дитини, поставити вчителя чи тренера вище за себе. А значить передати кермо управління власними дітьми в їхні руки і утриматися від спокуси, постійно втручатися в цей процес. Для такого сорту людей це неймовірно важко. Але якщо ви дійсно любите свою дитину і бажаєте їй щастя, то доведеться це зробити.
Заради справедливості, слід зауважити, що адекватні та мудрі батьки саме так і роблять, чим зміцнюють власний авторитет в очах дитини, оскільки забезпечують тим самим справжню турботу про неї, передавши її до рук справжнього професіонала.
У висновку цієї статті та циклу статей на цю тему хочеться написати: якщо самі не можете стати цікавою людиною для своєї дитини (це не обов’язково, але бажано), шукайте таких людей поза сім’єю і намагайтеся зробити так, щоб ваша дитина якнайчастіше контактувала з ними. Абсолютно зрозуміло, що стати успішним, цікавим і прикладом для наслідування у всіх сферах життя не під силу одній людині, і цього не треба прагнути. Але забезпечити оптимальні умови виховання для своєї улюбленої дитини (дітей) під силу кожному.
Чого всім і бажаю!
ОСНОВИ ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. Частина 9: Наслідування
Колись я писав пост про відсутність орієнтирів у нашому суспільстві. Думка була спрямована більше на підлітків, які стоять перед вибором подальшого життєвого шляху, але для дітей молодшого віку ця тема є не менш важливою. Справа в тому, що якщо не зникли, то правильних прикладів для наслідування зараз стало набагато менше, ніж має бути. Різноманітність варіантів за нинішніх часів дуже мізерна, а це найважливіший фактор впливу, оскільки дитина виховується виключно наслідуванням.
У зв’язку з цим батькам необхідно знайти такі приклади в дитинстві дитини і плюс до цього, ще й самим стати подібним прикладом. Щоб хлопчик не тільки відчував гордість за свого тата, а ще й хотів бути схожим на нього.
Необхідно пам’ятати, що поганий приклад заразливий, а щоб виховання було правильним, ставку необхідно робити на красу.
Ось що писав на цю тему відомий на весь світ спортсмен Юрій Власов: «Без відчуття прекрасного життя значною мірою залишається замкненим для людини, відбиваючись у його свідомості вже виключно як убога та примітивна».
А ось слова не менш відомого педагога О.С. Макаренко: «Прагнення до краси, що міцно закладене природою в кожній людині, є найкращим важелем, яким можна повернути людину до культури. Бити на красу, значить, бити безпомилково. Краса – наймогутніший магніт і приваблює не лише гарне обличчя чи постать людини, а й гарний вчинок, гарний спектакль, гарний концерт, вишивка і навіть гарний картонний солдат».
Недарма ми цитуємо висловлювання великих людей, захоплюючись красою їхньої думки, а також красою їхнього творіння. Складно уявити, щоб дитина в глибині душі прагнула прожити своє життя, лежачи на дивані з пляшкою пива перед телевізором, але іноді, у найзапущеніших випадках придушення волі, вона повторює цю потворну долю і буває так, що навіть не хоче нічого міняти. Я вже писав про виховання правильних бажань і приклад виховання неправильного бажання. Так спотворити життя дитині може лише людина, яка втратила свій зв’язок із прекрасним.
Виховання прекрасної людини, на думку найпопулярнішого та найулюбленішого вчителя Василя Сухомлинського виглядає так:
«Справжнє виховання – це виховання культури потреб, духовних запитів, бажань. Виховайте у дитини духовну потребу працювати, потребу вчитися, потребу насолоджуватися мистецтвом, і ви виховаєте прекрасну людину». Або ось: «Важливо викликати хвилювання, переживання, пов’язане із власним добрим вчинком».
Рецепт простий до неподобства: хочеш, щоб твоя дитина гарно розмовляла – сам розмовляй красиво; хочеш, щоб діти не робили поганого – роби більше красивих і правильних вчинків і так далі за списком. Це ж правило застосовується і почуттів та їхнього вираження. Невихованість у прояві як позитивних, так і негативних почуттів, прямо відбивається на поведінці дитини. Завжди пам’ятайте, що у молодшому віці дитина дивиться на батьків 24 на 7. А до 5 років відчуває матір та всі її переживання та сприймає їх як свої. І тут кожен вибирає сам, чим і в якій кількості «годувати» свого коханого малюка.
P.S. Твоє особисте прагнення до краси прямо пропорційно відображатиметься у твоїй дитині!!!
Свежие комментарии