Наш второй сайт

Связаться

Архивы

Август 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

Свежие комментарии

Архив за месяц: Август 2022

АНОНС НОВОЇ РУБРИКИ

За останні три роки мною була написана велика кількість статей, де докладно розглядалися сучасні проблеми та помилки у вихованні дітей (як у побутовому житті, так і у формуванні спортивного характеру). Теми публікацій бралися безпосередньо виходячи з особистих спостережень у процесі тренувань. Заради справедливості слід зазначити, що моє бажання висвітлити проблеми, що не дозволяють досягти необхідних спортивних результатів, викликало (особливо спочатку) спалахи обурення, а іноді і агресивного неприйняття. Це добре ілюструється коментарями під моїми особливо популярними статтями, що набрали велику кількість лайків. Особисто мене цей факт зовсім не дивує, оскільки такому явищу є причина та пояснення, і мені добре відома його природа. Тішить той факт, що поряд з «кричущими» і незадоволеними (а це мала частина), були і є люди (більша частина), які розуміють і поділяють проблеми сучасних тенденцій розвитку дітей. І це не «всезнаючі» мами, а шановні особистості, компетентні професіонали, люди з великої літери та лідери своїх сфер діяльності, а також велика кількість людей, які думають. Більшості моїх улюблених критиків так і не вдалося зрозуміти, що мої справжні наміри були зовсім не в тому, щоб принизити, зганьбити або образити дбайливих батьків (хоча ще треба розібратися, що є справжня турбота про дитину). Адже більшість помилок допускається якраз через нерозуміння реалій. Своїми статтями я якраз і ставив завдання, дати інформацію для розуміння і я один із перших, хто зацікавлений, щоб ці помилки були виправлені, оскільки я тренер і моя робота сильно ускладнюється цими недоліками, тому що вони не дозволяють перспективним дітям повністю розкрити свій потенціал та реалізувати його в необхідному обсязі.
Я сміливо та відкрито вказав на неприємні моменти, позначив проблематику та виявив відхилення «від норми». Один із небагатьох виставив ці питання на публічний огляд. Хто хотів, ті осмислили та прийняли цю інформацію, ті ж, хто відкинув, на жаль, продовжать наступати на одні й ті самі граблі, доки не усвідомлять потреби у змінах.
І ось, як мені здається, настав час дати інформацію іншого роду, а саме, що робити у вихованні дітей в умовах сім’ї, щоб потім легше було «інтегрувати» їх у соціальні групи (дитячі садки, спортивні секції, школи тощо). Ця інформація буде надана у найзагальнішому вигляді (так би мовити, основні орієнтири), яка допоможе зацікавленим батькам у вихованні необхідних якостей та дозволить реалізувати природний потенціал дитини у обраній сфері діяльності.
Я повністю за справжній розвиток дитини. Але багато хто досі не розуміє, що справжній розвиток і навчання, це далеко не те, що вони собі уявляють. Саме тому я анонсую нову рубрику під назвою «Основи правильного виховання», де я спробую дати це розуміння.⠀
Від себе додам: формування особистості, розкриття творчого потенціалу, реалізація спортивних здібностей, творення на благо суспільства – ось основні, але далеко не єдині завдання, які я та наш клуб ставить під час роботи з дітьми.
Далі буде….

Поворот не туди (частина 9)

АМБІТНІСТЬ БАТЬКІВ

Ця проблема (а це проблема) має дві складові:
Перша, проекція на дитину своїх очікувань, що виникають внаслідок власних нереалізованих бажань та нездійсненних мрій. Приклад: тато, колишній спортсмен (не зовсім вдалий), спить і бачить свого сина заслуженим майстром спорту, хоча у сина не виявляється жодних якостей, які мають бути присутніми для досягнення цих амбітних цілей.
Друга, що плавно випливає з першої – грубе втручання у Божественні задуми. Кожній людині при народженні дається свій унікальний життєвий шлях, своє призначення і часто воно не збігається з уявленнями батьків.
А зараз плавно повертаємось з небес на землю і уважно дивимося до чого це все приводить. Як завжди наводжу лише перевірені факти та конкретні приклади (ніякої води).
Статистика наступна: приблизно в 90% випадків амбітність батьків по відношенню до своїх дітей провальна за своєю природою. Чи то бажання бачити свою дитину успішним спортсменом, зіркою цирку, чи генієм іншої сфери діяльності. Проблема ця має своє коріння і свою природу, але це не тема сьогоднішнього посту. Можу лише «закинути» думку, що всі проблеми родом із дитинства. Провальність забезпечується ще й технічними моментами. Зазвичай такі амбітні батьки бажають, щоб минулі нездійсненні мрії реалізувала їхня дитина та тренер, але самі в цьому участі брати не бажають, а якщо й бажають, то відбувається це тим самим методом грубого втручання в процес, на кшталт «я краще знаю, як повинно бути». Тобто власноруч добивають і без того мертвонароджену ідею. З подібним явищем особисто я стикався неодноразово. У фінальній розмові з таким спортсменом/спортсменкою, з’ясовується, що спорт – це не їхній шлях і навіть не їхній вибір, а просто страх перед батьком (зазвичай одним, за згодою та підтримкою другого) та його амбітними планами на життя і долю дитини. А справжнє призначення людини лежить далеко поза межами спортзалу.

Читати далі…

Представник міністерства спорту України, Калюжний Ярослав

Вчора у нас в гостях був представник міністерства спорту України, провідний тренер зі стрибків на батуті та акробатичній доріжці, майстер спорту та просто хороша людина – Ярослав Калюжний.

«Інспекція» клубу та матеріально-технічної бази пройшла успішно)

 

Поворот не туди. Частина 8

Класний тренер

Колись я вже писав статтю на тему «Улюблений тренер» і ось знову тренд у силі.  За останні пів року часто чую фразу від батьків про класного тренера, у якого займалися їхні діти та неможливості робити це зараз.  Причин багато, і вони різні.  Після пробного тренування, визначивши ступінь підготовки, а вірніше її повну відсутність, особисто я почав запитувати себе: «а в чому ж класність такого тренера»?  Мої висновки, швидше за все, не сподобаються більшості, особливо тим, хто привів дітей до нас.

Поворот не туди. Частина 8Перший момент, в якому часто припускаються помилки як батьки, так і «класні» тренери, це установка «аби дитині подобалось».  Тут треба чітко розділяти, отримувати емоційну радість і тільки чи отримувати радість від набутого вміння.  Від нерозуміння, багато хто робить акцент на першому твердженні, тим самим позбавляючи себе можливості розсудливо мислити та аналізувати.  Підтверджується це тим, що таким батькам ніяк не спадає на думку: «Ось проходила дитина 5 років на тренування і нічого не навчилася».  І це нікого не бентежить.  Ну як можна звинуватити тренера, якого дитина любить і біжить до нього на тренування аби, вкотре, добре провести час?  Скільки до нас приходить таких дітей від інших тренерів з акробатики і не тільки, протренувавшись кілька років, немає жодного розряду, жодних навіть «дворових» змагань за плечима і дитина НІЧОГО не вміє.  Натомість тренер у нас був класний.  Та що там говорити, коли у нас був випадок, на початку змагань тато забрав сина-підлітка прямо з розминки, сказавши: «Я не хочу травмувати психіку дитині».  Нам час прокинутися.  Це відбувається часто-густо (тепличні умови, тепличні люди, теплична психіка не травмована) й у результаті абсолютно безпорадні діти та підлітки, а потім і дорослі люди, не здатні до самостійних рішень та дій.

Читати далі…

Администратор

+380933204025




Рейтинг блогов

Рейтинг блогов

Участник ePochta Blog Rating